Пане Президенте, просимо Вас присвоїти посмертно звання Героя України вірному сину своєї Батьківщини, хороброму воїну Державної прикордонної служби України, старшому лейтенанту, МАЛОВАНЮКУ ОРЕСТУ ОРЕСТОВИЧУ, 16.05.1997 р.н., народженому в с. Бобівці Сторожинецького району Чернівецької області в родині педагогів.
Орест Малованюк був контрактником з перших днів повномасштабного вторгнення. Він не залишився осторонь та одним із перших став на захист Батьківщини на лінії бойового зіткнення.
Захищав та обороняв Батьківщину як військовослужбовець у складі 7-го прикордонного Карпатського загону (в/ч 2144) на Донецькому напрямку:
- з 08 липня 2022 року по 06 жовтня 2022 року брав участь в обороні м. Слов’янськ в оперативному підпорядкуванні 15-го полку Національної гвардії України – проводив заходи щодо фортифікаційного обладнання рубежів кругової оборони населеного пункту, спостереження за повітряним простором та недопущення дій диверсійно-розвідувальних груп противника;
- з 03 квітня 2023 року по 21 квітня 2023 року брав участь в бойових діях на Бахмутському напрямку, а саме в обороні м. Бахмут у складі в/ч 2144 в оперативному підпорядкуванні 214-го окремого штурмового батальйону OPFOR (в/ч А4574) - перебуваючи в оточенні протягом 6 діб, він відчайдушно боровся в бою разом із побратимами та вивів хлопців без втрат з подальшим виходом на кращі позиції;
- з 06 травня 2023 року по 14 травня 2023 в складі в/ч 2144 в оперативному підпорядкуванні 77-ої окремої аеромобільної бригади (в/ч А4355) брав участь в боях під н.п. Хромове - під мінометним і стрілковим обстрілами під його керівництвом було проведено штурм двох ворожих спостережних позицій, Орест рятував поранених і проводив евакуацію загиблих товаришів;
- з 05 червня 2023 року по 23 червня 2023 року в складі в/ч 2144 в оперативному підпорядкуванні 3-ої окремої штурмової бригади (в/ч А4638) брав участь у штурмових діях в районі н.п. Курдюмівка - під керівництвом 3-ї окремої штурмової бригади брав участь у зачищені прилеглої околиці населеного пункту.
З 31 жовтня 2023 року був переведений в 1-й прикордонний загін (Бригада «ГАРТ») та з 17 квітня 2024 року виконував бойові завдання на Харківському напрямку (Вовчанська міська територіальна громада), неодноразово брав участь у розвідувальних завданнях на лінії бойового зіткнення, а також під його керівництвом було сплановано та успішно проведено бойові завдання щодо виявлення та знищення розвідувальних та ударних БпЛА противника оперативного та тактичного рівня.
У складі бригади пройшов посади від заступника начальника застави до начальника розвідувальної застави прикордонної комендатури.
Нагороджений медаллю «Почесна грамота Кабінету Міністрів України», медаллю «Відзнака Президента України «За оборону України»», відзнаками ДПСУ: За мужність в охороні державного кордону, Відмінний прикордонник, відзнакою командира ОТУ "Харків" "Хоробре серце".
На жаль, шлях Ореста Малованюка завершився 16 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання: рухаючись старшим розвідгрупи, потрапив на ворожі протипіхотні міни дистанційного керування на східних околицях н.п. Кругле, Харківської області.
Орест був справжнім, мужнім сином своєї Батьківщини і до останнього подиху захищав цілісність її кордонів, відчайдушно боровся в бою разом з побратимами.
До повномасштабного вторгнення був професійним спортсменом, Майстром спорту України зі спортивного орієнтування, Кандидатом в Майстри спорту України з легкої атлетики, членом Національної збірної України зі спортивного орієнтування, багаторазовим переможцем та призером Чемпіонатів та Кубків України, Чемпіонатів Державної прикордонної служби України з легкої атлетики та спортивного орієнтування.
Всі, хто знав нашого воїна, говорили, що він був дуже сміливим, і, не зважаючи ні на що, допомагав іншим. Він був хорошим батьком, другом, сином, спортсменом і просто чудовою людиною, захищав рідну землю і хотів, щоб ми жили у вільній, мирній, квітучій Україні...
Захищав до останнього подиху...
МАЛОВАНЮКУ Оресту Орестовичу з позивним "ТАЙПАН" назавжди 27 років...
Шановний Володимире Олександровичу, просимо удостоїти подвиг сина, чоловіка, батька, спортсмена почесним званням Героя України (посмертно).
Слава Україні!!!