№22/245068-еп
Присвоєння звання Героя України (посмертно) солдату 47-ої ОМБР Пронцевичу Андрію Івановичу, позивний «Вітер»
Автор (ініціатор): Пронцевич Євгенія Валеріївна
Дата оприлюднення: 07 квітня 2025
Шановний Пане Президенте!
Ми, що нижче підписалися, звертаємося до Вас із проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) солдату Пронцевичу Андрію Івановичу — воїну, який віддав своє життя за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави.
Андрій Пронцевич здобув вищу освіту за двома спеціальностями у КНТЕУ. Був палким патріотом, активно підтримував національні ініціативи, був волонтером при проведенні Євро-2012 та брав участь у Революції Гідності. З початком повномасштабного вторгнення росії добровільно став на захист Батьківщини, вступивши до лав ЗСУ. Проходив службу у складі 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» (в/ч 4699), до якої долучився завдяки рекрутингу на початку жовтня 2022 року. До цього моменту центри комплектування відмовляли Андрію у мобілізації за станом здоров’я – як у рідному Камені-Каширському, так і в Києві.
Разом із побратимами брав участь у важливих військових операціях цієї війни:
— контрнаступ на Запорізькому напрямку (бої на Токмацькому напрямі в районі Оріхова влітку 2023)
— оборона Авдіївки (жовтень 2023-лютий 2024),
— запеклі бої на Покровському напрямку
— операція у Курській області (з осені 2024)
Завжди був готовий йти вперед, навіть у найнебезпечніших умовах.
«Я не можу згаяти таку можливість», — це його слова перед виходом на один з останніх в його житті боїв. Був вірним присязі до останнього подиху.
Андрій Пронцевич загинув 16 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання в Курській області, маючи лише 33 роки. Його загибель — непоправна втрата для родини, друзів, побратимів і всієї країни. У нього залишилися дружина та 10-місячна донька, яка тепер бачитиме тата-Героя лише на фото.
У мирному житті Андрій Іванович був чудовим сім’янином, надійним колегою і вірним другом. Захоплювався футболом — не втрачав нагоди зіграти в улюблену гру навіть під час коротких відпусток із пекла війни.
Відданість службі, вірність державі та військові подвиги солдата Андрія Пронцевича гідні звання Героя України (посмертно).
Це — не лише вшанування пам’яті одного воїна, а й потужний знак для всіх, хто нині бореться за нашу державу.
Слава Україні!
Ми, що нижче підписалися, звертаємося до Вас із проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) солдату Пронцевичу Андрію Івановичу — воїну, який віддав своє життя за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави.
Андрій Пронцевич здобув вищу освіту за двома спеціальностями у КНТЕУ. Був палким патріотом, активно підтримував національні ініціативи, був волонтером при проведенні Євро-2012 та брав участь у Революції Гідності. З початком повномасштабного вторгнення росії добровільно став на захист Батьківщини, вступивши до лав ЗСУ. Проходив службу у складі 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» (в/ч 4699), до якої долучився завдяки рекрутингу на початку жовтня 2022 року. До цього моменту центри комплектування відмовляли Андрію у мобілізації за станом здоров’я – як у рідному Камені-Каширському, так і в Києві.
Разом із побратимами брав участь у важливих військових операціях цієї війни:
— контрнаступ на Запорізькому напрямку (бої на Токмацькому напрямі в районі Оріхова влітку 2023)
— оборона Авдіївки (жовтень 2023-лютий 2024),
— запеклі бої на Покровському напрямку
— операція у Курській області (з осені 2024)
Завжди був готовий йти вперед, навіть у найнебезпечніших умовах.
«Я не можу згаяти таку можливість», — це його слова перед виходом на один з останніх в його житті боїв. Був вірним присязі до останнього подиху.
Андрій Пронцевич загинув 16 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання в Курській області, маючи лише 33 роки. Його загибель — непоправна втрата для родини, друзів, побратимів і всієї країни. У нього залишилися дружина та 10-місячна донька, яка тепер бачитиме тата-Героя лише на фото.
У мирному житті Андрій Іванович був чудовим сім’янином, надійним колегою і вірним другом. Захоплювався футболом — не втрачав нагоди зіграти в улюблену гру навіть під час коротких відпусток із пекла війни.
Відданість службі, вірність державі та військові подвиги солдата Андрія Пронцевича гідні звання Героя України (посмертно).
Це — не лише вшанування пам’яті одного воїна, а й потужний знак для всіх, хто нині бореться за нашу державу.
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Корнійчук Юлія Володимирівна
18 квітня 2025
2.
Савчук Олена Миколаївна
18 квітня 2025
3.
Білоус Ірина Валентинівна
18 квітня 2025
4.
Дубчак Віталій Вікторович
18 квітня 2025
5.
Саюк Оксана Юріївна
18 квітня 2025
6.
Будник Людмила Миколаївна
18 квітня 2025
7.
Михалік Сергій Сергійович
18 квітня 2025
8.
Якуба Яна Іванівна
18 квітня 2025
9.
Наумова Олександра Василівна
18 квітня 2025
10.
Мельник Олена Василівна
18 квітня 2025
11.
Щур Анна Володимирівна
18 квітня 2025
12.
Даценко Владислав Володимирович
18 квітня 2025
13.
Казмірчук Микола Олександрович
18 квітня 2025
14.
Балишова Оксана Геннадіївна
18 квітня 2025
15.
Стеценко Тетяна Михайлівна
18 квітня 2025
16.
Мазур Олександра Юріївна
18 квітня 2025
17.
Литвинчук Андрій Григорович
18 квітня 2025
18.
Васильченко Оксана Олександрівна
18 квітня 2025
19.
Шептур Максим Анатолійович
18 квітня 2025
20.
Токарчук Олександр Валентинович
18 квітня 2025
21.
Сирота Інна Володимирівна
18 квітня 2025
22.
Ющик Вікторія Анатоліївна
18 квітня 2025
23.
Казмірчук Тетяна Олександрівна
18 квітня 2025
24.
Войчик Діана Геннадіївна
18 квітня 2025
25.
Іщик Юрій Юрійович
18 квітня 2025
26.
Білошапка Людмила Вікторівна
18 квітня 2025
27.
Бондарчук Наталія Василівна
18 квітня 2025
28.
Колісник Наталія Савівна
18 квітня 2025
29.
Флоріан Людмила Генріхівна
18 квітня 2025
30.
Кравець Катерина Мирославівна
18 квітня 2025
12280
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 81 день
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.