№22/245054-еп
Шановний пане Президенте! Я, Куничник Тетяна Ігорівна, прошу присвоїти звання Герой України (посмертно) моєму батькові Куничнику Ігорю Семеновичу саперу інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення 14 окремої механізованої бригади частини А1008, який до останнього подиху захищав свою країну.
Автор (ініціатор): Куничник Тетяна Ігорівна
Дата оприлюднення: 07 квітня 2025
Ігор Куничник народився у сім‘ї Семена та Ольги Куничників 5 грудня 1976 року у селі Броди Волинської області Ковельського району. Після закінчення школи з досягненням повноліття пішов на строкову службу. Служив у внутрішніх військах у тодішньому Дніпропетровську. Після «строчки» підписав контракт і певний час служив у Луцьку. Коли мій тато у 2003 році одружився з моєю мамою вони оселились у Бродах із батьками. У 2006 році у них з‘явилась я. Був період коли тато працював у лісі, але звільнився тому почав їздити за кордон.
Війна застала мого тата в Польщі. Не роздумуючи та не слухаючи нас, він повернувся на Батьківщину. 10 липня 2023 року до нього приїхали працівники військкомату і вручили повістку. Від не відмовився. Пройшов медогляд і уже 11 липня 2023 року поїхав на навчання.
Весь цей час служив на Харківському напрямку. Спочатку був у піхоті. Проявив себе як відповідальний і свідомий військовий. У грудні 2023 року мій батько отримав поранення в руку витягуючи побратимів з-під завалів під час обстрілів тож на трішки його відпустили додому. а 14 січня уже вибув назад у свою військову частину.
Трохи згодом Ігоря Куничника відправили на навчання у Кам’янець-Подільський, після чого став інженером-сапером. Працював на розміновуванні на Харківщині, але вже в іншому населеному пункті. Там також поводився як ЛЮДИНА з великим, добрим серцем. Пізніше йому повідомили, що його переводять у штурмовики. Десять днів тривало навчання і 13 жовтня закінчилося.
А о 9 ранку 16 жовтня приїхали з військкомату і повідомили, що у вівторок, 15 жовтня, Ігор загинув під час виконання бойового завдання.
Почуття змішалися в один суцільний клубок . Серце рвалося на шматки, а треба було ще дочекатися, коли батька доправлять додому.
19 жовтня траурний кортеж прибув до дому Куничників. Востаннє ночував герой у власній оселі, востаннє цілували його бездиханне тіло рідні і близькі.
Мій батько віддав своє життя за усю нашу країну.
Прошу Вас розглянути можливість присвоєння Куничнику Ігорю Семеновичу звання «Герой України» посмертно.
З повагою,
Куничник Тетяна Ігорівна.
Війна застала мого тата в Польщі. Не роздумуючи та не слухаючи нас, він повернувся на Батьківщину. 10 липня 2023 року до нього приїхали працівники військкомату і вручили повістку. Від не відмовився. Пройшов медогляд і уже 11 липня 2023 року поїхав на навчання.
Весь цей час служив на Харківському напрямку. Спочатку був у піхоті. Проявив себе як відповідальний і свідомий військовий. У грудні 2023 року мій батько отримав поранення в руку витягуючи побратимів з-під завалів під час обстрілів тож на трішки його відпустили додому. а 14 січня уже вибув назад у свою військову частину.
Трохи згодом Ігоря Куничника відправили на навчання у Кам’янець-Подільський, після чого став інженером-сапером. Працював на розміновуванні на Харківщині, але вже в іншому населеному пункті. Там також поводився як ЛЮДИНА з великим, добрим серцем. Пізніше йому повідомили, що його переводять у штурмовики. Десять днів тривало навчання і 13 жовтня закінчилося.
А о 9 ранку 16 жовтня приїхали з військкомату і повідомили, що у вівторок, 15 жовтня, Ігор загинув під час виконання бойового завдання.
Почуття змішалися в один суцільний клубок . Серце рвалося на шматки, а треба було ще дочекатися, коли батька доправлять додому.
19 жовтня траурний кортеж прибув до дому Куничників. Востаннє ночував герой у власній оселі, востаннє цілували його бездиханне тіло рідні і близькі.
Мій батько віддав своє життя за усю нашу країну.
Прошу Вас розглянути можливість присвоєння Куничнику Ігорю Семеновичу звання «Герой України» посмертно.
З повагою,
Куничник Тетяна Ігорівна.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Білоус Ірина Валентинівна
18 квітня 2025
2.
Чугуй Інна Петрівна
18 квітня 2025
3.
Наумова Олександра Василівна
18 квітня 2025
4.
Васильченко Оксана Олександрівна
18 квітня 2025
5.
Білошапка Людмила Вікторівна
18 квітня 2025
6.
Піскун Наталія Павлівна
18 квітня 2025
7.
Бондарчук Наталія Василівна
18 квітня 2025
8.
Колісник Наталія Савівна
18 квітня 2025
9.
Папіна Наталія Павлівна
18 квітня 2025
10.
Волох Світлана Андріївна
18 квітня 2025
11.
Кравець Катерина Мирославівна
18 квітня 2025
12.
Хорошко Наталія Павлівна
18 квітня 2025
13.
Брик Надія Іванівна
18 квітня 2025
14.
Мисик Рита Володимирівна
18 квітня 2025
15.
Павник Ольга Володимирівна
18 квітня 2025
16.
Бортник Ангеліна Володимирівна
18 квітня 2025
17.
Мамедова Надія Михайлівна
18 квітня 2025
18.
Боровська Ольга Григорівна
18 квітня 2025
19.
Білик Анастасія Олегівна
18 квітня 2025
20.
Кривуля Олена Юріївна
18 квітня 2025
21.
Шестопалова Ірина Миколаївна
18 квітня 2025
22.
Мазур Валентина Володимирівна
18 квітня 2025
23.
Провальна Анастасія Геннадіївна
18 квітня 2025
24.
Коломацька Світлана Володимирівна
18 квітня 2025
25.
Павук Вероніка Миколаївна
18 квітня 2025
26.
Шабала Світлана Ярославівна
18 квітня 2025
27.
Клікун Олександра Андріївна
18 квітня 2025
28.
Солодуха Ангеліна Володимирівна
18 квітня 2025
29.
Юрчук Дана Григорівна
18 квітня 2025
30.
Столярова Ірина Іванівна
18 квітня 2025
5061
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 81 день
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.