№22/243718-еп
Про надання звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського Савіцькому Мирославу Васильовичу 23.09.1996 р.н.
Автор (ініціатор): Савіцька Катерина Вікторівна
Дата оприлюднення: 12 березня 2025
Пане Президенте! Звертаюся до Вас, як дружина загиблого військовослужбовця з проханням надати почесне звання Героя України (посмертно) відважному захиснику Батьківщини матросу Савіцькому Мирославу Васильовичу, водію-електрику відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів.
25 березня 2023 року був призваний на військову службу. Разом зі своїми побратимами мужньо боронив рідну землю від окупантів у Донецькій, Запорізькій, Миколаївській областях. Брав участь в операції у н.п. Кринки Херсонської області, одним із перших заходив на ворожі позиції, мужньо і достойно тримав оборону, виконував усі завдання зі звільнення території України. Неодноразово рятував життя побратимів і допомагав їм усіма можливими способами. Під час оборони м. Вовчанська Харківської області у складі групи БпЛА завдяки роботі Мирослава було знищено велику кількість ворожих сил і зупинено їх подальше просування територією України.
Останній напрямок бойових дій - Курщина, де й обірвалося життя мого чоловіка 29 січня 2025 року. Він отримав поранення, несумісні з життям, унаслідок удару FPV-дрона з боку ворога. Відданий військовій присязі та вірний українському народу, мужньо виконавши військовий обовʼязок, Мирослав загинув. Під час цієї операції було знищено велику кількість ворожого особового складу і техніки. Також Мирослав разом із побратимами були одними з перших, хто зустрів і знищив ворожих солдатів з КНДР. Завдяки його роботі було збережено значну кількість життів українських захисників.
За словами командування, як військовослужбовець, Мирослав Савіцький відзначався зразковим виконанням бойових завдань. Був справжнім другом та надійним побратимом.
Мій чоловік загинув на 28-му році свого життя. Без батька залишилося двоє малолітніх дітей, тому надання найвищої державної нагороди- звання Героя України- морському піхотинцю Савіцькому Мирославу Васильовичу буде актом поваги та вшанування його героїчного вчинку. Сподіваємося на Вашу підтримку, бо це найменше, що можна зробити, щоб віддати належне його памʼяті.
Вічна памʼять Героям, які ціною власного життя боронили майбутнє України, загинули зі славою й повернулися додому «на щиті».
25 березня 2023 року був призваний на військову службу. Разом зі своїми побратимами мужньо боронив рідну землю від окупантів у Донецькій, Запорізькій, Миколаївській областях. Брав участь в операції у н.п. Кринки Херсонської області, одним із перших заходив на ворожі позиції, мужньо і достойно тримав оборону, виконував усі завдання зі звільнення території України. Неодноразово рятував життя побратимів і допомагав їм усіма можливими способами. Під час оборони м. Вовчанська Харківської області у складі групи БпЛА завдяки роботі Мирослава було знищено велику кількість ворожих сил і зупинено їх подальше просування територією України.
Останній напрямок бойових дій - Курщина, де й обірвалося життя мого чоловіка 29 січня 2025 року. Він отримав поранення, несумісні з життям, унаслідок удару FPV-дрона з боку ворога. Відданий військовій присязі та вірний українському народу, мужньо виконавши військовий обовʼязок, Мирослав загинув. Під час цієї операції було знищено велику кількість ворожого особового складу і техніки. Також Мирослав разом із побратимами були одними з перших, хто зустрів і знищив ворожих солдатів з КНДР. Завдяки його роботі було збережено значну кількість життів українських захисників.
За словами командування, як військовослужбовець, Мирослав Савіцький відзначався зразковим виконанням бойових завдань. Був справжнім другом та надійним побратимом.
Мій чоловік загинув на 28-му році свого життя. Без батька залишилося двоє малолітніх дітей, тому надання найвищої державної нагороди- звання Героя України- морському піхотинцю Савіцькому Мирославу Васильовичу буде актом поваги та вшанування його героїчного вчинку. Сподіваємося на Вашу підтримку, бо це найменше, що можна зробити, щоб віддати належне його памʼяті.
Вічна памʼять Героям, які ціною власного життя боронили майбутнє України, загинули зі славою й повернулися додому «на щиті».
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Колотило Наталія Сергіївна
20 квітня 2025
2.
Яцун Анна Миколаївна
20 квітня 2025
3.
Найчук Світлана Олексіївна
20 квітня 2025
4.
Синенько Ірина Любомирівна
20 квітня 2025
5.
Макарова Ольга Миколаївна
20 квітня 2025
6.
Котляр Світлана Валеріївна
20 квітня 2025
7.
Кравченко Наталія Дмитрівна
20 квітня 2025
8.
Миколайчик Оксана Федорівна
20 квітня 2025
9.
Костюк Іванна Святославівна
20 квітня 2025
10.
Джемига Марина Іванівна
20 квітня 2025
11.
Лисак Анастасія Олександрівна
20 квітня 2025
12.
Анікіна Юлія Олександрівна
20 квітня 2025
13.
Кожевникова Алла Власівна
20 квітня 2025
14.
Василюк Василина Михайлівна
20 квітня 2025
15.
Кухарук Валентина Вікторівна
20 квітня 2025
16.
Романченко Аліна Олегівна
20 квітня 2025
17.
Рехнюк Світлана Анатоліївна
20 квітня 2025
18.
Лобода Олена Василівна
20 квітня 2025
19.
Льовкіна Галина Петрівна
20 квітня 2025
20.
Воронькова Тетяна Ігорівна
20 квітня 2025
21.
Лаврук Марина Дмитрівна
20 квітня 2025
22.
Гававка Вікторія Іванівна
20 квітня 2025
23.
Остапчук Юлія Миколаївна
20 квітня 2025
24.
Міщенко Іван Васильович
20 квітня 2025
25.
Костіна Ганна Сергіївна
20 квітня 2025
26.
Зіпа Юлія Дмитрівна
20 квітня 2025
27.
Сєнокосова Світлана Василівна
20 квітня 2025
28.
Смешко Галина Миколаївна
20 квітня 2025
29.
Кос Мар'яна Володимирівна
20 квітня 2025
30.
Красівська Світлана Петрівна
20 квітня 2025
14697
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 53 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.