Петиція про присвоєння почесного звання "Герой України" (посмертно) військовослужбовцю Зройних Сил України солдату Шульженко Євгенію Олександровичу

Текст петиції
Шановний пане Президенте!
Звертаємося до Вас із проханням розглянути петицію щодо присвоєння почесного звання "Герой України" (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України солдату Шульженко Євгенію Олександровичу.
Народився Євгеній 29 квітня, 1998 року в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, с перших днів життя Євгеній був світлою дитиною з теплим поглядом , і не вичерпаною енергією навчався у Криворізькому ліцеї номер 24 , з ранніх років він вирізнявся своєю жагою до знань, та приймав участь у спортивних змаганнях, завжди хотів бути першим і непереможним. У 2011 Женя став учнем Клуба Юний Авіатор, завдяки тому, що батько десантник, а мама інструктор-парашутист займався парашутним спортом, та завжди приймав активну участь у житті клубу.
У 2015 році почалися студентські роки , Євгеній навчався у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ , на факультеті підготовки фахівців для підрозділів слідства
Там він розвивав свої організаторські здібності та завжди залишався душею компанії , по закінченню працював пару роки за фахом , після чого потрапив до поліції особливого призначення де і здобув позитивний «КУПОЛ».
Для Євгенія як і для , мабуть , більшості війна почалася ще з 2014 року.
Наприкінці 2021 року потрапив до зони ООС, де й застав початок повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року в Авдіївці. Купол був спецпризначенцем батальйону «Кривбас Спезнац» , згодом звільнився із структури поліції, та пішов до війська.
У липні 2023 року Купол потрапив на навчання та перепідготовку, а вже через два місяці і до 129 Окремої бригади сил територіальної оборони, на Донецький напрямок, в район Авдіївки де виконував бойові завдання із захисту теріторіальної цілісності та суверенітету нашої батьківщіни.
У травні 2024 року Євгеній був переведений до 92-ї Окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка, на посаду Зовнішній оператор Безпілотного авіаційного комплексу мультироторного типу безпілотного авіаційного комплексу "Кажан" та "Вампір".
У липні 2024 року був переведений на Запорізький напрямок, у 422-й Окремий батальйон безпілотних систем Люфтваффе, де продовжив виконання військового обов'язку.
Пішов з жіття наш мужній, цілеспрямованний та сильний духом захисник вдома, куди приїхав на нагородження черговим нагрудним знаком. Сталося це 22.08.2024 року.
За час свого такого короткого, але насиченого жіття був нагороджений:
1. Медаллю "Незламним героям російсько - української війни";
2. Нагрудним знаком "Ветеран війни – Учасник бойових дій";
3. Нагрудним знаком "Гордість Довгинцівського району";
4. Медаллю "Хрест свободи" За жертовне служіння задля збереження Божого дару свободи та незалежності;
5. Нагрудним знаком "За захист Криворіжжя";
6. Нагрудним знаком "За заслуги перед містом" III ступеня (посмертно).

Ця петиція – вияв нашої вдячності й шани його пам’яті. Кожен, хто самовіддано боронив Україну, заслуговує на гідне визнання. Віримо у Вашу підтримку цього важливого рішення.
Ми ПОВИННІ знати імена всіх наших героїв.
Сподіваємося на Вашу підтримку, щоб віддати останню шану воїну, який взяв до рук зброю за нас з Вами, та пішов з життя за вільну та мирну Україну.
Вічна пам’ять і шана всім, хто поклав життя за Україну!
Слава Україні!
Героям Слава!