№22/243214-еп

Шановний Пане Президент! Звертаюсь до Вас із проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) Журавель Андрій Олексійович 31.10.1974р.н.

Автор (ініціатор): Журавель Тетяна Василівна
Дата оприлюднення: 03 березня 2025
Журавель Андрій Олексійович старший матрос був призваний до лав ЗСУ 20 лютого 2024 року. Після проходження військової підготовки був прикомандирований до складу 110 ОМБр 7 рота 3 батальйон гранатометник (піхота)

Загинув під час виконання службових обов'язків 03.06.2024 року, внаслідок мінометного обстрілу противником біля н.п. Очеретине Покровського р-н Донецької області, відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов'язок в бою за Україну. її свободу і незалежність.

Жорстока ненависна війна забрала життя Андрія Журавля з Ряського...Під час бойового завдання на донецькому напрямку обірвалося життя ще одного Героя, який ще зовсім недавно вирощував хліб, збирав урожай, зводив будинок, майстрував, виховував синів… Обірвалося життя Людини з великої літери… Коли ми дізналися найстрашніше, то ніхто не хотів вірити, що мова йде про Андрія. Бо не йняли віри… Не може бути… То певно помилка… Адже ще якийсь тиждень тому односельці активно збирали кошти на тепловізор для нього і його підрозділу з великою вірою, що прилад допоможе земляку і його побратимам... І кілька днів минуло, як замовлення волонтери вручили йому особисто… Аби допомогти Андрію нести важку службу, директор ТОВ «Машівка-Агро-Альянс» Іван Сидоренко за власні кошти придбав для Андрія та його побратимів РЕБ, який відразу ж був доставлений в частину. Як зауважив Іван Іванович, для Андрія зробив би все можливе і неможливе, аби врятувати його життя. Бо, як сказав, таких людей на світі небагато… Андрій чимало років пропрацював у сільському господарстві і був одним із кращих механізаторів Машівщини, мав великий авторитет як серед керівників, так і колег та односельців. Йому назавжди 49...

Андрій народився 31 жовтня 1974 року в Ряському. Тут пройшли його дитинство, юність… Тут закінчив місцеву школу, де запам’ятався звичайним хлопцем, роботящим, добрим, надійним. А далі пішов у доросле життя. Простий, щирий, безвідмовний, відкритий, веселий, добродушний і просто трудяга… Всі ці слова без найменшого перебільшення про нього. Ніколи Андрій не шукав легких стежинок. Чимало довелося йому й пережити, бо життя його не балувало. Після школи відслужив строкову службу — і додому, в рідне село. Бо він звідси, тут його коріння, тут його рідна кров. Роботи не шукав легкої. А відразу сів на трактор. Весь час трудився на землі, дбав про неї. Орав, сіяв, доглядав за сходами… Згадалися слова одного з керівників сільгосппідприємств: «Краще, як Андрій, ніхто не вмів зорати. Вже як зробить, то зробить…». Ці слова — вже далека історія. Але як ще влучніше можна було охарактеризувати його професійність у справі, яку любив і якій присвятив життя. Працював у рідному селі. Пізніше трудився в агрофірмі «Покровська», «Машівка-Агро-Альянс». Останні роки працював у ТОВ «Компанія «ФАРМКО». Він не був воїном, а був трудягою але коли призвали казав ховатись не буду. Казав що все буде добре ,коли вернусь не соромно буде дивитись в очі людям .але не повернувсь....

Полюбляв займатися пасікою. А ще всі сили і можливості вкладав в дітей, двох синів. Тож Андрій був ще й хорошим батьком. Залишалося тільки жити і радіти. Та війна все вирішила по-своєму, перекреслила, знищила, розбила всі плани, сподівання і надії…

Андрій назавжди залишиться в моїй пам'яті світлою, доброзичливою людиною, здатною на розуміння і співчуття, хорошим другом і товаришем, чудовим батьком і чоловіком. А ще його односельці називали справжнім господарем. Тільки дуже важко змиритися з цією втратою. Не віриться… Боляче…Боляче до нестями…

Вічна пам’ять і Царство Небесне… Низький уклін за мужність...
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Сиротинська Ірина Дмитрівна
20 квітня 2025
2.
Мельничук Мар'яна Володимирівна
20 квітня 2025
3.
Криловська Вікторія Миколаївна
20 квітня 2025
4.
Лапко Анастасія Юріївна
20 квітня 2025
5.
Ковальова Галина Володимирівна
20 квітня 2025
6.
Курилець Катерина Миколаївна
20 квітня 2025
7.
Пухалевич Андрій Володимирович
20 квітня 2025
8.
Джогола Ірина Михайлівна
20 квітня 2025
9.
Писарівська Валентина Олександрівна
20 квітня 2025
10.
Січенко Вікторія Русланівна
20 квітня 2025
11.
Панасенко Олена Валеріївна
20 квітня 2025
12.
Зима Тетяна Валеріївна
20 квітня 2025
13.
Ігнатоля Ольга Володимирівна
20 квітня 2025
14.
Чепак Ольга Семенівна
20 квітня 2025
15.
Коврига Ольга Олександрівна
20 квітня 2025
16.
Яковлєв Андрій Ігорович
20 квітня 2025
17.
Гладковська Олена Григорівна
20 квітня 2025
18.
Горошко Тетяна Олексіївна
20 квітня 2025
19.
Радіщук Тетяна Володимирівна
20 квітня 2025
20.
Микуланинець Вікторія Михайлівна
20 квітня 2025
21.
Братчик Олег Олегович
20 квітня 2025
22.
Слобода Алла Василівна
20 квітня 2025
23.
Коваленко Олена Михайлівна
20 квітня 2025
24.
Доній Ольга Миколаївна
20 квітня 2025
25.
Чонка Тетяна Володимирівна
20 квітня 2025
26.
Костюк Яна Віталіївна
20 квітня 2025
27.
Малих Марія Сергіївна
20 квітня 2025
28.
Коваль Анастасія Володимирівна
20 квітня 2025
29.
Котрус Ольга Ігорівна
20 квітня 2025
30.
Штойко Олеся Ігорівна
20 квітня 2025
11082
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 44 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.