№22/242778-еп
Просимо присвоїти звання Героя України (посмертно) солдату Стецькому Валерію Андрійовичу (03.05.1985 р.н.), бійцю 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, який обіймав посаду водія-електрика відділення безпілотних авіаційних комплексів 3-го десантно-штурмового батальйону військової частини А0224. Позивний – "Течик". Героїчно загинув під час виконання бойового завдання 21.10.2024 року поблизу н.п. Парасковіївка, Покровського району, Донецької області.
Автор (ініціатор): Станько Ірина Андріївна
Дата оприлюднення: 24 лютого 2025
Шановний пане Президенте України!
Звертаємося до Вас із проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) відважному воїну Збройних Сил України, старшому солдату Стецькому Валерію Андрійовичу.
Валерій народився 3 травня 1985 року в м. Тернополі.
Навчався у середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №26 (1995–2000 рр.).Після 9 класу, у 2000–2003 рр., здобув професію столяра (виробництво художніх меблів) у Вищому професійному училищі №10 м. Тернополя.
У 2003–2005 рр. проходив строкову військову службу у військовій частині А0870 "Десна" (Чернігівська область) на посаді старшого механіка Р-409А. За час служби зарекомендував себе як дисциплінований і відповідальний військовослужбовець.
3 грудня 2023 року Валерій був мобілізований до Збройних Сил України. Проходив службу у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади на посаді водія-електрика відділення безпілотних авіаційних комплексів 3-го десантно-штурмового батальйону військової частини А0224. Отримав позивний “Течик”.
Відданий Україні та військовій присязі, він захищав Батьківщину в найгарячіших точках Донецької області, сумлінно виконував усі бойові завдання та користувався глибокою повагою серед побратимів, серед яких знайшов багато вірних друзів.
4 лютого 2024 року отримав вогнепальне уламкове поранення поблизу н.п. Новомихайлівка, Донецької області. Після тривалого лікування та операції повернувся на фронт до побратимів, аби продовжити боронити Україну від російського агресора.
Його життя обірвалося 21 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання неподалік н.п. Парасковіївка, Покровського району, Донецької області. Ворожий FPV-дрон уразив його автомобіль. Отримані поранення виявилися несумісними з життям.
Валерій віддав своє життя за Україну, за мир, за всіх нас.
За героїзм та відданість він був удостоєний звання "Почесний громадянин міста Тернополя" (13.12.2024 р.).
У Валерія залишилися рідні та близькі, яких він дуже любив: мати Наталія, сестра Ірина, швагро Микола, племінники Вероніка та Давидко, а також друзі та побратими.
Безсумнівно, жодна нагорода не зможе повернути рідну людину.Однак ми не маємо права забути його самопожертву та відвагу.
Його ім'я має залишатися в наших серцях, як символ незламності, мужності та відданості Україні.
За бездоганне виконання військових обов’язків, сміливість і героїзм Стецький Валерій Андрійович заслуговує на найвищу державну нагороду – звання Героя України (посмертно).
Валерію назавжди 39.
Слава Герою України!
Слава Україні!
Звертаємося до Вас із проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) відважному воїну Збройних Сил України, старшому солдату Стецькому Валерію Андрійовичу.
Валерій народився 3 травня 1985 року в м. Тернополі.
Навчався у середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №26 (1995–2000 рр.).Після 9 класу, у 2000–2003 рр., здобув професію столяра (виробництво художніх меблів) у Вищому професійному училищі №10 м. Тернополя.
У 2003–2005 рр. проходив строкову військову службу у військовій частині А0870 "Десна" (Чернігівська область) на посаді старшого механіка Р-409А. За час служби зарекомендував себе як дисциплінований і відповідальний військовослужбовець.
3 грудня 2023 року Валерій був мобілізований до Збройних Сил України. Проходив службу у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади на посаді водія-електрика відділення безпілотних авіаційних комплексів 3-го десантно-штурмового батальйону військової частини А0224. Отримав позивний “Течик”.
Відданий Україні та військовій присязі, він захищав Батьківщину в найгарячіших точках Донецької області, сумлінно виконував усі бойові завдання та користувався глибокою повагою серед побратимів, серед яких знайшов багато вірних друзів.
4 лютого 2024 року отримав вогнепальне уламкове поранення поблизу н.п. Новомихайлівка, Донецької області. Після тривалого лікування та операції повернувся на фронт до побратимів, аби продовжити боронити Україну від російського агресора.
Його життя обірвалося 21 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання неподалік н.п. Парасковіївка, Покровського району, Донецької області. Ворожий FPV-дрон уразив його автомобіль. Отримані поранення виявилися несумісними з життям.
Валерій віддав своє життя за Україну, за мир, за всіх нас.
За героїзм та відданість він був удостоєний звання "Почесний громадянин міста Тернополя" (13.12.2024 р.).
У Валерія залишилися рідні та близькі, яких він дуже любив: мати Наталія, сестра Ірина, швагро Микола, племінники Вероніка та Давидко, а також друзі та побратими.
Безсумнівно, жодна нагорода не зможе повернути рідну людину.Однак ми не маємо права забути його самопожертву та відвагу.
Його ім'я має залишатися в наших серцях, як символ незламності, мужності та відданості Україні.
За бездоганне виконання військових обов’язків, сміливість і героїзм Стецький Валерій Андрійович заслуговує на найвищу державну нагороду – звання Героя України (посмертно).
Валерію назавжди 39.
Слава Герою України!
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Івасів Ірина Зеновіївна
20 квітня 2025
2.
Руденко Євгенія Станіславівна
20 квітня 2025
3.
Сарай Катерина Юріївна
20 квітня 2025
4.
Андреєва Тетяна Володимирівна
20 квітня 2025
5.
Татарчук Ірина Павлівна
20 квітня 2025
6.
Степанова Надія Василівна
20 квітня 2025
7.
Карауш Тетяна Віталіївна
20 квітня 2025
8.
Клев'яник Тетяна Василівна
20 квітня 2025
9.
Парфьонова Ольга Володимирівна
20 квітня 2025
10.
Волков Володимир Анатолійович
20 квітня 2025
11.
Доронін Олександр Дмитрович
20 квітня 2025
12.
Шафранська Юлія Василівна
20 квітня 2025
13.
Хрупчик Олександр Васильович
20 квітня 2025
14.
Скала Євгенія Григорівна
20 квітня 2025
15.
Терещук Едуард Олександрович
20 квітня 2025
16.
Лупач Ірина Василівна
20 квітня 2025
17.
Церковник Тетяна Миколаївна
20 квітня 2025
18.
Сиротинська Ірина Дмитрівна
20 квітня 2025
19.
Паращенко Світлана Володимирівна
20 квітня 2025
20.
Гриджук Мар'яна Степанівна
20 квітня 2025
21.
Спінзак Юлія Петрівна
20 квітня 2025
22.
Владика Неля Василівна
20 квітня 2025
23.
Грецко Андріанна Ігорівна
20 квітня 2025
24.
Вернюк Роман Ярославович
20 квітня 2025
25.
Мельник Дарина Сергіївна
20 квітня 2025
26.
Самарська Ірина Анатоліївна
20 квітня 2025
27.
Мища Ольга Василівна
20 квітня 2025
28.
Ралько Мар'яна Миколаївна
20 квітня 2025
29.
Старецька Любов Григорівна
20 квітня 2025
30.
Рогачова Оксана Веніаминівна
20 квітня 2025
17932
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 34 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.