№22/242698-еп
Присвоєння звання Героя України (посмертно) солдату на імʼя Романок Іван Романович
Автор (ініціатор): Філімончук Богдана Володимирівна
Дата оприлюднення: 24 лютого 2025
Шановний пане Президенте!
Звертаюся до Вас з проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) Романку Івану Романовичу, який загинув 24.04.2024 поблизу населеного пункту Андріївка Донецької області, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України.
Романок Іван Романович народився 12.08.2002 в місті Бровари. До війни він навчався в Національній академії внутрішніх справ. З перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну він пішов на фронт, щоб захищати свою Батьківщину.
З початку повномасштабного вторгнення, Іван, студент столичної академії внутрішніх справ, одразу приєднався до лав Броварського підрозділу ТрО у складі якого приймав участь в обороні Київщини.
Опісля ТРО Іван перевівся у 2мб 3ОШБр, 06.03.2023 з 16 березня того ж року вже виходив на бойові виходи на Бахмутському напрямку. З травня по вересень приймав безпосередню участь в штурмових та оборонних діях в напрямку Кліщіївки-Андріївки.
де нищив ворога, відбивав та ходив у штурми. У свої 20 років був одним із наймолодших командиром групи (фаєртіму) , разом з якою,звільняв Андріївку Донецької області, за що має нагороду «Залізний хрест».
14 вересня заходив в нп.Андріївка, де через 2 дні орки пішли в штурм кількістю взводу, який вони, власне, відбили.
За кілька місяців до загибелі, Іван перевівся до 93 ОМБр «Холодний Яр», в якій планував працювати на користь Української Нації на посаді головного сержанта роти та готувати особовий склад.
Іван завжди піклувався про своїх побратимів, підлеглих та ніколи не забував про свою сімʼю
Ось деякі його слова:
Що б я не казав стосовно наших варіантів кінця війни, я вірний присязі та своїй нації, а не … (байдужим українцям) і … (нечесній владі), я вірний справжнім українцям, які зі мною сидять в окопі, воюють в артилерії чи на дронах, займаються волонтерством, розвідкою та спецопераціями, військовою промисловістю та економікою, всім тим, хто приймає участь. І який б варіант не був, я буду зі своїми людьми до талого, що б зі мною не сталося.
Зважаючи на вищесказане, прошу Вас присвоїти Романку Івану Романовичу звання Героя України (посмертно).
Вірю, що його подвиг не буде забутий, і він назавжди залишиться в пам'яті українського народу як справжній герой.
Звертаюся до Вас з проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) Романку Івану Романовичу, який загинув 24.04.2024 поблизу населеного пункту Андріївка Донецької області, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України.
Романок Іван Романович народився 12.08.2002 в місті Бровари. До війни він навчався в Національній академії внутрішніх справ. З перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну він пішов на фронт, щоб захищати свою Батьківщину.
З початку повномасштабного вторгнення, Іван, студент столичної академії внутрішніх справ, одразу приєднався до лав Броварського підрозділу ТрО у складі якого приймав участь в обороні Київщини.
Опісля ТРО Іван перевівся у 2мб 3ОШБр, 06.03.2023 з 16 березня того ж року вже виходив на бойові виходи на Бахмутському напрямку. З травня по вересень приймав безпосередню участь в штурмових та оборонних діях в напрямку Кліщіївки-Андріївки.
де нищив ворога, відбивав та ходив у штурми. У свої 20 років був одним із наймолодших командиром групи (фаєртіму) , разом з якою,звільняв Андріївку Донецької області, за що має нагороду «Залізний хрест».
14 вересня заходив в нп.Андріївка, де через 2 дні орки пішли в штурм кількістю взводу, який вони, власне, відбили.
За кілька місяців до загибелі, Іван перевівся до 93 ОМБр «Холодний Яр», в якій планував працювати на користь Української Нації на посаді головного сержанта роти та готувати особовий склад.
Іван завжди піклувався про своїх побратимів, підлеглих та ніколи не забував про свою сімʼю
Ось деякі його слова:
Що б я не казав стосовно наших варіантів кінця війни, я вірний присязі та своїй нації, а не … (байдужим українцям) і … (нечесній владі), я вірний справжнім українцям, які зі мною сидять в окопі, воюють в артилерії чи на дронах, займаються волонтерством, розвідкою та спецопераціями, військовою промисловістю та економікою, всім тим, хто приймає участь. І який б варіант не був, я буду зі своїми людьми до талого, що б зі мною не сталося.
Зважаючи на вищесказане, прошу Вас присвоїти Романку Івану Романовичу звання Героя України (посмертно).
Вірю, що його подвиг не буде забутий, і він назавжди залишиться в пам'яті українського народу як справжній герой.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Рогов Дмитро Олександрович
20 квітня 2025
2.
Зима Тетяна Валеріївна
20 квітня 2025
3.
Тиняна Жанна Валеріївна
20 квітня 2025
4.
Прядка Лариса Миколаївна
20 квітня 2025
5.
Шафорост Наталія Григорівна
20 квітня 2025
6.
Долобан Наталія Дем'янівна
20 квітня 2025
7.
Іванчук Тетяна Вікторівна
20 квітня 2025
8.
Сідорська Любов Василівна
20 квітня 2025
9.
Ходченко Олександра Сергіївна
19 квітня 2025
10.
Саваринська Ірина Олегівна
19 квітня 2025
11.
Капріор Ганна Миколаївна
19 квітня 2025
12.
Сєдова Людмила Василівна
19 квітня 2025
13.
Гречковська Алла Григорівна
19 квітня 2025
14.
Олексієнко Юлія Миколаївна
19 квітня 2025
15.
Бородій Ірина Олександрівна
19 квітня 2025
16.
Пінчук Яна Володимирівна
19 квітня 2025
17.
Сергієнко Аріна Вікторівна
19 квітня 2025
18.
Міщенко Іван Васильович
19 квітня 2025
19.
Стефанишин Юлія Володимирівна
19 квітня 2025
20.
Савченко Анна Андріївна
19 квітня 2025
21.
Єрмакова Тетяна Володимирівна
18 квітня 2025
22.
Проців Оксана Романівна
18 квітня 2025
23.
Летюча Яна Олександрівна
18 квітня 2025
24.
Єрошин Володимир Олександрович
18 квітня 2025
25.
Бочнюк Вікторія Миколаївна
18 квітня 2025
26.
Мигован Оксана Іванівна
18 квітня 2025
27.
Жук Дарина Миколаївна
18 квітня 2025
28.
Воронькова Тетяна Ігорівна
18 квітня 2025
29.
Стасюк Діана Валеріївна
18 квітня 2025
30.
Свідзінська Інна Володимирівна
18 квітня 2025
3220
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 34 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.