№22/242292-еп
Шановний Пане Президенте! Прошу Вас присвоїти почесне звання «Герой України» (посмертно) моєму чоловікові, хороброму воїну, вірному побратиму та відданому сину України — сержанту Дмитренку Віталію Володимировичу (позивний «Гостомель») за його видатну мужність, відвагу та незламність у боротьбі за територіальну цілісність і незалежність України.
Автор (ініціатор): Задворна Жанна Павлівна
Дата оприлюднення: 20 лютого 2025
Життєвий та бойовий шлях Героя
Дмитренко Віталій Володимирович народився 18 січня 1998 року в селищі Гостомель, Київської області. Навчався в Ірпінській загальноосвітній школі №13, згодом здобув фах кухаря у Вищому професійному училищі №33 міста Києва.
У 2018 році він підписав контракт із Збройними Силами України та став на захист Батьківщини. Його бойовий шлях розпочався на Луганщині, де він брав участь в антитерористичній операції.
З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році Віталій знову повернувся до лав захисників України. Він служив у складі Могилів-Подільського загону Державної прикордонної служби України, обіймаючи посаду молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії – старшого кухаря відділення забезпечення 24-го прикордонного загону імені Героя України старшого лейтенанта В’ячеслава Семенова.
Віталій воював на Харківщині, Донеччині, Луганщині, Чернігівщині,Житомирщині та Сумщині, виявляючи незламну відвагу, силу духу та відданість справі захисту України.
Останній бій
2 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання в суджанському районі курської області сержант Дмитренко Віталій Володимирович отримав поранення, несумісні з життям. Йому було всього 26 років.
Віталій був не лише відданим воїном, а й турботливим чоловіком і люблячим батьком. У нього залишилися дві маленькі донечки, одна з яких народилася вже після його загибелі. Він мріяв бачити, як ростуть його діти, але війна забрала в нього цю можливість, не давши обійняти свою молодшу донечку хоча б раз.
Вони ростимуть, знаючи, що їхній тато – справжній Герой, який віддав життя заради їхнього майбутнього у вільній Україні.
Віталій — взірець справжнього воїна, який до останнього виконував свій обов’язок перед країною, захищаючи Україну, свою сім’ю та майбутнє всіх наших дітей.
Чому він заслуговує на звання Героя України?
• Проявив видатну мужність і відвагу у боротьбі за незалежність України.
• Захищав Батьківщину з 2018 року, брав участь у найгарячіших точках війни.
• До останнього залишався вірним присязі та військовому обов’язку.
• Є символом незламності українського народу та прикладом для майбутніх поколінь.
Його ім’я навіки вписане в історію боротьби за незалежність України. Вічна пам’ять і шана Герою!
Дмитренко Віталій Володимирович народився 18 січня 1998 року в селищі Гостомель, Київської області. Навчався в Ірпінській загальноосвітній школі №13, згодом здобув фах кухаря у Вищому професійному училищі №33 міста Києва.
У 2018 році він підписав контракт із Збройними Силами України та став на захист Батьківщини. Його бойовий шлях розпочався на Луганщині, де він брав участь в антитерористичній операції.
З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році Віталій знову повернувся до лав захисників України. Він служив у складі Могилів-Подільського загону Державної прикордонної служби України, обіймаючи посаду молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії – старшого кухаря відділення забезпечення 24-го прикордонного загону імені Героя України старшого лейтенанта В’ячеслава Семенова.
Віталій воював на Харківщині, Донеччині, Луганщині, Чернігівщині,Житомирщині та Сумщині, виявляючи незламну відвагу, силу духу та відданість справі захисту України.
Останній бій
2 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання в суджанському районі курської області сержант Дмитренко Віталій Володимирович отримав поранення, несумісні з життям. Йому було всього 26 років.
Віталій був не лише відданим воїном, а й турботливим чоловіком і люблячим батьком. У нього залишилися дві маленькі донечки, одна з яких народилася вже після його загибелі. Він мріяв бачити, як ростуть його діти, але війна забрала в нього цю можливість, не давши обійняти свою молодшу донечку хоча б раз.
Вони ростимуть, знаючи, що їхній тато – справжній Герой, який віддав життя заради їхнього майбутнього у вільній Україні.
Віталій — взірець справжнього воїна, який до останнього виконував свій обов’язок перед країною, захищаючи Україну, свою сім’ю та майбутнє всіх наших дітей.
Чому він заслуговує на звання Героя України?
• Проявив видатну мужність і відвагу у боротьбі за незалежність України.
• Захищав Батьківщину з 2018 року, брав участь у найгарячіших точках війни.
• До останнього залишався вірним присязі та військовому обов’язку.
• Є символом незламності українського народу та прикладом для майбутніх поколінь.
Його ім’я навіки вписане в історію боротьби за незалежність України. Вічна пам’ять і шана Герою!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Гара Володимир Петрович
20 квітня 2025
2.
Гальчук Ольга Володимирівна
20 квітня 2025
3.
Мельничук Мар'яна Володимирівна
20 квітня 2025
4.
Сеньків Наталія Едуардівна
20 квітня 2025
5.
Нікищенко Олена Анатоліївна
20 квітня 2025
6.
Кирієнко Людмила Миколаївна
20 квітня 2025
7.
Фургалець Наталія Миколаївна
20 квітня 2025
8.
Лященко Софія Анатоліївна
20 квітня 2025
9.
Целюх Людмила Миколаївна
20 квітня 2025
10.
Сидоренко Анастасія Дмитріївна
20 квітня 2025
11.
Котик Ярослав Євгенович
20 квітня 2025
12.
Степюк Галина Василівна
20 квітня 2025
13.
Іванов Андрій Ігорович
20 квітня 2025
14.
Ілюк Ольга Юріївна
20 квітня 2025
15.
Котляр Олександра Геннадіївна
20 квітня 2025
16.
Голіч Тетяна Михайлівна
20 квітня 2025
17.
Кіт Наталія Василівна
20 квітня 2025
18.
Селезень Світлана Григорівна
20 квітня 2025
19.
Даценко Юлія Ігорівна
20 квітня 2025
20.
Передрій Сергій Михайлович
20 квітня 2025
21.
Корецький Юрій Володимирович
20 квітня 2025
22.
Бажанова Ольга Василівна
20 квітня 2025
23.
Кравченко Катерина Володимирівна
20 квітня 2025
24.
Мироненко Ольга Федорівна
20 квітня 2025
25.
Зінченко Ірина Валеріївна
20 квітня 2025
26.
Остапенко Вікторія Сергіївна
20 квітня 2025
27.
Кайола Яна Сергіївна
20 квітня 2025
28.
Ляшенко Світлана Вячеславівна
20 квітня 2025
29.
Бітюк Віра Анатоліївна
20 квітня 2025
30.
Коломієць Олена Володимирівна
20 квітня 2025
17407
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 30 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.