Присвоєння почесного звання «Герой України»Львову Денису Володимировичу посмертно та вічна памʼять , як символ боротьби за Україну,за правду,за НЕЗАЛЕЖНІСТЬ!

Пане Президент,виражаючи вам свою велику повагу і вдячність за те , що мужньо відстоюєте нашу країну в звʼязку з вторгненням рф на наші рідні землі.
ПРОШУ я та всі рідні,знайомі,близькі ,які знали мого чоловіка про присвоєння звання «Героя України посмертно»,тому як, це найменше що ми можемо зробити для нього,окрім вічної памʼяті в наших серцях та молитов в думках.
Вважаю всіх, полеглих на полі бою та тих хто відборює наше життя й досі за честь і незалежність нашої держави-Героями України , та прошу особисто за Львова Дениса Володимировича,людину з великої букви,найкращого друга,доброго батька та люблячого чоловіка,в любій компанії був душею,щирим,відвертим ,готовим віддати останнє тому хто цього потребував.Одразу після університету з 2004 року по 2022 роки працював на стратегічному обʼєкті нашої країни (в цілях безпеки, без назви цього підприємства),займав керуючі посади,робив все для задля майбутньої безпеки країни,через місяць після повномасштабного вторгнення ,сам виявивши хоробрість та жагу до справедливості, пішов боротися за нашу землю до лав Національної гвардії України,охороняв ще один надважливий пункт стратегічного призначення,після року служби перевівся до лав 13-тоі бригади оперативного призначення «Хартія» – військове формування Національної гвардії України,де став командиром 1-го взводу оперативного призначення 3-і роти оперативного призначення (на бойових машинах піхоти)1-го батальйону оперативного призначення,ще з часу університета мав звання старшого лейтенанта,так як мав гарні навички до командування та згуртування людей ,які йшли за ним та вірили йому!
Та на превеликий жаль і вічну біль в серцях рідних, 19.02.2024 року,нам принесли страшну звістку про смерть одного з найхоробріших захисників нашої країни-Дениса.Перебуваючи на службі ,він був відряджений до військової частини «Лиман» ОСУВ «Хортиця»для виконання надважливих завдань в зоні бойових дій,виконання яких були необхідні для забезпечення оборони України,захисту безпеки населення та інтересів держави,на позиції відділення «Едельвейс» поблизу населеного пункту Терни Донецької області,отримав тяжкі поранення та травми,які виявилися несумісні з життям та від яких загинув на місці.Він до останнього подиху відборював нашу землю та свободу для своїх дітей і українського народу, без страху захищав своїх побратимів був їм наставником,передавав свій досвід та знання ,завжди користувався повагою.Його думки були сповнені патріотизму, а вчинки -відданості народу.Денис віддав найцінніше-життя!!!Осиротіли думками і серцем всі хто його знав та наша земля!
Враховуючи все вище викладене,прошу вас та молю пане Президенте,розглянути нашу петицію та присвоїти звання Героя України посмертно моєму чоловікові та закарбувати не тільки в серці це звання навічно,а й документально ,його самопожертва заслуговує на визнання на найвищому рівні.
Слава Україні,Вічна памʼять Героям!