№22/241666-еп
Присвоєння звання Героя України ( посмертно)
Автор (ініціатор): Білоус Олександра Сергіївна
Дата оприлюднення: 10 лютого 2025
Пане Президенте, прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) моєму чоловікові,Сержанту поліції Білоус Владиславу Петровичу, поліцейському взводу № 1 роти № 1 батальйону № 3 ( «Одеса») полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк «Цунамі») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», який загинув 11.10.2024 року під час виконання бойового завдання з відсічі збройної агресії російської федерації проти України поблизу населеного пункту Торецьк Бахмутського району, Донецької області.
Народився та виріс в пгт Любашівка, Одеської області, 28.03.1996 року. До війни Владислав працював в Службі судової охорони та Національній поліції України.
Владислав любив життя. Кохав свою дружину, поважав своїх рідних та батьків. Завжди був готовий прийти на поміч друзям.
У липні 2024 року Владислав одружився. Та,на жаль, не зміг насолодитися вдосталь подружнім життям.
З початком повномасштабної збройної агресії проти України Владислав прийняв рішення перейти на службу до спецпідрозділу поліції.
У складі нового підрозділу Владислав приймав участь у боях з агресором у Донецькій, Харківських областях.
Приймав участь у боях за Кліщіївку, Вовчанськ,Карлівку, Торецьк і разом з іншими давав збройну відсіч ворогу. Неодноразово проявив себе як відважний боєць, напарник та мужньо виконував поставленні задачі командування.
В районі населеного пункту Торецьк, Владислав обороняв українські позиції від ворога і проявив справжній героїзм!
Побратими Владислава, були свідками його вчинків і знають, що він ніколи не боявся йти першим в бій!
Поблизу міста Торецьк, Владислав разом зі своїми побратимами відбивали штурм ворога, в результаті якого Владислав отримав поранення не сумісне з життям.
Я, як дружина пишаюся своїм чоловіком, він був найкращим Сином,найкращим Чоловіком та на жаль не встиг стати найкращим Батьком.
Ця петиція-це найменше, що я можу зробити для вшанування памʼяті свого чоловіка. Влад віддав за нас саме цінне, що було у нього, це своє молоде життя.
Владислав Білоус заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України (посмертно).
Дуже сподіваюся на Вашу підтримку, щоб віддати останню шану мужньому воїну.
Уклін та шана Герою. Вічна пам’ять. Слава Україні!
Народився та виріс в пгт Любашівка, Одеської області, 28.03.1996 року. До війни Владислав працював в Службі судової охорони та Національній поліції України.
Владислав любив життя. Кохав свою дружину, поважав своїх рідних та батьків. Завжди був готовий прийти на поміч друзям.
У липні 2024 року Владислав одружився. Та,на жаль, не зміг насолодитися вдосталь подружнім життям.
З початком повномасштабної збройної агресії проти України Владислав прийняв рішення перейти на службу до спецпідрозділу поліції.
У складі нового підрозділу Владислав приймав участь у боях з агресором у Донецькій, Харківських областях.
Приймав участь у боях за Кліщіївку, Вовчанськ,Карлівку, Торецьк і разом з іншими давав збройну відсіч ворогу. Неодноразово проявив себе як відважний боєць, напарник та мужньо виконував поставленні задачі командування.
В районі населеного пункту Торецьк, Владислав обороняв українські позиції від ворога і проявив справжній героїзм!
Побратими Владислава, були свідками його вчинків і знають, що він ніколи не боявся йти першим в бій!
Поблизу міста Торецьк, Владислав разом зі своїми побратимами відбивали штурм ворога, в результаті якого Владислав отримав поранення не сумісне з життям.
Я, як дружина пишаюся своїм чоловіком, він був найкращим Сином,найкращим Чоловіком та на жаль не встиг стати найкращим Батьком.
Ця петиція-це найменше, що я можу зробити для вшанування памʼяті свого чоловіка. Влад віддав за нас саме цінне, що було у нього, це своє молоде життя.
Владислав Білоус заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України (посмертно).
Дуже сподіваюся на Вашу підтримку, щоб віддати останню шану мужньому воїну.
Уклін та шана Герою. Вічна пам’ять. Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Селенко Ірина Василівна
20 квітня 2025
2.
Безпалько Катерина Володимирівна
20 квітня 2025
3.
Маляр Наталія Миколаївна
20 квітня 2025
4.
Долобан Наталія Дем'янівна
20 квітня 2025
5.
Іванчук Тетяна Вікторівна
20 квітня 2025
6.
Донцова Тетяна Вікторівна
20 квітня 2025
7.
Красівська Світлана Петрівна
20 квітня 2025
8.
Грабовська Катерина Андріївна
20 квітня 2025
9.
Кобак Анастасія Ігорівна
20 квітня 2025
10.
Ходченко Олександра Сергіївна
19 квітня 2025
11.
Савран Лілія Володимирівна
19 квітня 2025
12.
Духневич Катерина Григорівна
19 квітня 2025
13.
Кузьмінчук Галина Василівна
19 квітня 2025
14.
Александренко Наталія Миколаївна
19 квітня 2025
15.
Бородій Ірина Олександрівна
19 квітня 2025
16.
Остаповець Ангеліна Миколаївна
19 квітня 2025
17.
Сергієнко Аріна Вікторівна
19 квітня 2025
18.
Ящишена Наталія Михайлівна
19 квітня 2025
19.
Стефанишин Юлія Володимирівна
19 квітня 2025
20.
Савченко Анна Андріївна
19 квітня 2025
21.
Стасюк Світлана Борисівна
19 квітня 2025
22.
Погоріляк Діана Олександрівна
18 квітня 2025
23.
Лобас Інна Володимирівна
18 квітня 2025
24.
Струк Ірина Станіславівна
18 квітня 2025
25.
Єрошин Володимир Олександрович
18 квітня 2025
26.
Крючкова Тетяна Миколаївна
18 квітня 2025
27.
Жук Дарина Миколаївна
18 квітня 2025
28.
Сенченко Людмила Миколаївна
18 квітня 2025
29.
Капітон Ірина Миколаївна
18 квітня 2025
30.
Яковчук Наталія Вікторівна
18 квітня 2025
3714
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 21 день
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.