№22/241586-еп
Шановний пане Президенте, прошу вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) моєму чоловікові старшому сержанту Сабадашу Тарасу Івановичу (позивний Старий!)
Автор (ініціатор): Сабадаш Лілія Ігорівна
Дата оприлюднення: 10 лютого 2025
Шановний пане Президенте, прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) моєму чоловікові старшому сержанту Сабадашу Тарасу Івановичу.
Тарас Сабадаш (02.04.1976-31.12.2024) Львів’янин.
Навчався у колишній Львівській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті. Здобув освіту у Державному професійно-технічному навчальному закладі «Львівський професійний політехнічний ліцей» (тоді – Професійно-технічне училище №33 міста Львова). Після завершення навчання проходив військову службу на Львівщині.
Займався приватним підприємництвом у будівельній сфері. У вільний час захоплювався рибальством, грибництвом та нумізматикою.
Із 2015 року виконував бойові завдання у зоні проведення Антитерористичної операції/операції Об’єднаних сил у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
Початок повномасштабного вторгнення російської федерації зустрів на передовій. Боровся із окупантами на Донеччині, Луганщині, Херсонщині, Курщині. Брав участь у спецопераціях. За особисту відвагу та сумлінну службу був нагороджений численними відзнаками, зокрема: заохочувальною відзнакою Головного управління розвідки Міністерства Оборони України - медаллю "ЗА СПРИЯННЯ ВОЄННІЙ РОЗВІДЦІ УКРАЇНИ" II ступеня, орденом «За мужність» III-го ступеня.
Загинув 31.12.2024р. мужньо виконувавши військовий обов'язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, поблизу н.с. Суджа Курської області.
Я пишаюся своїм чоловіком, а два його сини своїм Батьком Героєм. Тарас був людиною з великої літери, понад усе він любив Батьківщину, завжди переживав за своїх побратимів, був справжнім другом для всіх та допомагав кожному, він віддав усе за нас із вами, за вільну Україну та за мир у наших домівках, віддав найцінніше - своє життя. Не втіливши в життя ще стільки мрій.
Йому тепер назавжди 48 років.
Просимо присвоїти Сабадашу Тарасу Івановичу найвище почесне звання Держави Герой України ( посмертно).
Уклін та шана Герою!
Вічна пам'ять!
Слава Україні!
Тарас Сабадаш (02.04.1976-31.12.2024) Львів’янин.
Навчався у колишній Львівській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті. Здобув освіту у Державному професійно-технічному навчальному закладі «Львівський професійний політехнічний ліцей» (тоді – Професійно-технічне училище №33 міста Львова). Після завершення навчання проходив військову службу на Львівщині.
Займався приватним підприємництвом у будівельній сфері. У вільний час захоплювався рибальством, грибництвом та нумізматикою.
Із 2015 року виконував бойові завдання у зоні проведення Антитерористичної операції/операції Об’єднаних сил у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
Початок повномасштабного вторгнення російської федерації зустрів на передовій. Боровся із окупантами на Донеччині, Луганщині, Херсонщині, Курщині. Брав участь у спецопераціях. За особисту відвагу та сумлінну службу був нагороджений численними відзнаками, зокрема: заохочувальною відзнакою Головного управління розвідки Міністерства Оборони України - медаллю "ЗА СПРИЯННЯ ВОЄННІЙ РОЗВІДЦІ УКРАЇНИ" II ступеня, орденом «За мужність» III-го ступеня.
Загинув 31.12.2024р. мужньо виконувавши військовий обов'язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, поблизу н.с. Суджа Курської області.
Я пишаюся своїм чоловіком, а два його сини своїм Батьком Героєм. Тарас був людиною з великої літери, понад усе він любив Батьківщину, завжди переживав за своїх побратимів, був справжнім другом для всіх та допомагав кожному, він віддав усе за нас із вами, за вільну Україну та за мир у наших домівках, віддав найцінніше - своє життя. Не втіливши в життя ще стільки мрій.
Йому тепер назавжди 48 років.
Просимо присвоїти Сабадашу Тарасу Івановичу найвище почесне звання Держави Герой України ( посмертно).
Уклін та шана Герою!
Вічна пам'ять!
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Шулдак Дмитро Степанович
20 квітня 2025
2.
Селенко Ірина Василівна
20 квітня 2025
3.
Лоза Галина Володимирівна
20 квітня 2025
4.
Витязь Андрій Миколайович
20 квітня 2025
5.
Залуцька Андріана Андріївна
20 квітня 2025
6.
Висоцька Софія Ігорівна
20 квітня 2025
7.
Скляров Віталій Володимирович
20 квітня 2025
8.
Кривий Володимир Андрійович
20 квітня 2025
9.
Іваськевич Андрій Юрійович
20 квітня 2025
10.
Сітякова Аліна Вадимівна
20 квітня 2025
11.
Бабій Роман Петрович
20 квітня 2025
12.
Колодійчик Лілія Борисівна
20 квітня 2025
13.
Єгорова Ірина Ігорівна
20 квітня 2025
14.
Періг Анастасія Андріївна
20 квітня 2025
15.
Сташишин Діана Володимирівна
20 квітня 2025
16.
Бурима Іван Андрійович
20 квітня 2025
17.
Галушко Дмитро Максимович
20 квітня 2025
18.
Сорока Віталій Сергійович
20 квітня 2025
19.
Вашов Олександр Юрійович
20 квітня 2025
20.
Скворцова Анастасія Ігорівна
20 квітня 2025
21.
Варава Наталя Володимирівна
20 квітня 2025
22.
Корнієнко Олена Вячеславівна
20 квітня 2025
23.
Корнієнко Анастасія Валеріївна
20 квітня 2025
24.
Турчин Богдан Михайлович
20 квітня 2025
25.
Скоропад Еріка Олегівна
20 квітня 2025
26.
Шевчук Степан-Роман Романович
20 квітня 2025
27.
Готиш Вікторія Олегівна
20 квітня 2025
28.
Гедєш Річард Андрійович
20 квітня 2025
29.
Нікішенко Данило Сергійович
20 квітня 2025
30.
Войтович Наталія Віталіївна
20 квітня 2025
15133
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 20 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.