№22/241420-еп
Звертаюся до Вас із найщирішим проханням – вшанувати пам’ять(ПОСМЕРТНО) мого брата, молодшого сержанта 47 ОМБР (Маґура) Суржка Сергія Михайловича (позивний “Шуба”) (19.06.1997 р.н.)
Автор (ініціатор): Матяш Ліза Андріївна
Дата оприлюднення: 05 лютого 2025
Шановний пане Президенте!
Звертаюся до Вас із найщирішим проханням – вшанувати пам’ять мого брата, молодшого сержанта 47 ОМБР (Маґура) Суржка Сергія Михайловича (позивний “Шуба”) (19.06.1997 р.н.), хороброго воїна, мужнього сина України, який поклав своє життя за нашу свободу, за наше майбутнє. Прошу присвоїти йому звання Героя України (посмертно).
Сергій не просто воював. Він бився серцем. Він вірив у своїх побратимів, у свою країну, у нашу перемогу. Він йшов у бій першим, не шкодуючи себе, витягував поранених з-під вогню, рятував тих, кому, здавалося, вже не судилося вижити. Його руки, які в мирному житті могли б лікувати, творити, будувати, на війні стали руками янгола-охоронця для багатьох.
Він звільняв окуповані села Запорізької області, стояв у найзапекліших боях за Роботине, стримував ворога під Авдіївкою. Він не вагався, коли йому доручали найнебезпечніші завдання – знав, що хтось має це зробити, і що цей хтось – він.
Але навіть найсміливіші янголи не завжди повертаються додому… 25 лютого 2024 року, поблизу села Степове на Донеччині, Сергій віддав своє життя за Україну. Він до останнього подиху залишався вірним своєму народу, своїм побратимам, своїй присязі.
Його ім’я вже вписане в історію, у серця всіх, хто його знав, хто воював поруч, хто любив. Його подвиг не має ціни, бо свобода, яку він виборював, безцінна. За свою відвагу і незламність Сергій був нагороджений медаллю “За оборону рідної держави”, але цього замало, щоб вшанувати того, хто поклав життя за кожного з нас.
Пане Президенте, прошу Вас – відзначте мого брата найвищою нагородою України. Це не просто нагорода. Це визнання того, що Герої не вмирають. Що Сергій житиме в кожному українцеві, у кожному нашому кроці до перемоги.
Мій брате, ти назавжди з нами. Ти наша гордість, наша незламність, наша Україна.
Слава Герою! Слава Україні!
Суржок Сергій Михайлович (позивний “Шуба”)
19.06.1997 – 25.02.2024
Звертаюся до Вас із найщирішим проханням – вшанувати пам’ять мого брата, молодшого сержанта 47 ОМБР (Маґура) Суржка Сергія Михайловича (позивний “Шуба”) (19.06.1997 р.н.), хороброго воїна, мужнього сина України, який поклав своє життя за нашу свободу, за наше майбутнє. Прошу присвоїти йому звання Героя України (посмертно).
Сергій не просто воював. Він бився серцем. Він вірив у своїх побратимів, у свою країну, у нашу перемогу. Він йшов у бій першим, не шкодуючи себе, витягував поранених з-під вогню, рятував тих, кому, здавалося, вже не судилося вижити. Його руки, які в мирному житті могли б лікувати, творити, будувати, на війні стали руками янгола-охоронця для багатьох.
Він звільняв окуповані села Запорізької області, стояв у найзапекліших боях за Роботине, стримував ворога під Авдіївкою. Він не вагався, коли йому доручали найнебезпечніші завдання – знав, що хтось має це зробити, і що цей хтось – він.
Але навіть найсміливіші янголи не завжди повертаються додому… 25 лютого 2024 року, поблизу села Степове на Донеччині, Сергій віддав своє життя за Україну. Він до останнього подиху залишався вірним своєму народу, своїм побратимам, своїй присязі.
Його ім’я вже вписане в історію, у серця всіх, хто його знав, хто воював поруч, хто любив. Його подвиг не має ціни, бо свобода, яку він виборював, безцінна. За свою відвагу і незламність Сергій був нагороджений медаллю “За оборону рідної держави”, але цього замало, щоб вшанувати того, хто поклав життя за кожного з нас.
Пане Президенте, прошу Вас – відзначте мого брата найвищою нагородою України. Це не просто нагорода. Це визнання того, що Герої не вмирають. Що Сергій житиме в кожному українцеві, у кожному нашому кроці до перемоги.
Мій брате, ти назавжди з нами. Ти наша гордість, наша незламність, наша Україна.
Слава Герою! Слава Україні!
Суржок Сергій Михайлович (позивний “Шуба”)
19.06.1997 – 25.02.2024
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Донцова Тетяна Вікторівна
20 квітня 2025
2.
Красівська Світлана Петрівна
20 квітня 2025
3.
Березюк Володимир Сергійович
20 квітня 2025
4.
Лахмєткіна Олена Вячеславівна
19 квітня 2025
5.
Конова Вікторія Василівна
19 квітня 2025
6.
Кодряну Наталя Георгіївна
19 квітня 2025
7.
Прищепа Віктор Миколайович
19 квітня 2025
8.
Шляхова Людмила Олександрівна
19 квітня 2025
9.
Загородня Яна Олександрівна
19 квітня 2025
10.
Полістрант Олена Валентинівна
19 квітня 2025
11.
Жовнірович Марія-Соломія Ігорівна
19 квітня 2025
12.
Костюк Ірина Михайлівна
19 квітня 2025
13.
Марченко Євгенія Василівна
19 квітня 2025
14.
Боцько Іван Іванович
19 квітня 2025
15.
Гордецька Інна Ігорівна
19 квітня 2025
16.
Данилюк Галина Миколаївна
19 квітня 2025
17.
Чепіль Ірина Іванівна
19 квітня 2025
18.
Ярощук Ганна Миколаївна
19 квітня 2025
19.
Максимич Віталій Антонович
19 квітня 2025
20.
Арутюнян Світлана Сергіївна
19 квітня 2025
21.
Лимаренко Ірина Миколаївна
19 квітня 2025
22.
Боднарук Марія Миколаївна
19 квітня 2025
23.
Андреїв Мирослава Мирославівна
19 квітня 2025
24.
Ткачук Галина Вікторівна
19 квітня 2025
25.
Ревацька Марія Олександрівна
19 квітня 2025
26.
Кочубей Олена Зіновіївна
19 квітня 2025
27.
Козакевич Віктор Миколайович
19 квітня 2025
28.
Лук'янчук Анастасія Вікторівна
19 квітня 2025
29.
Корженівська Алла Петрівна
19 квітня 2025
30.
Павлюк Світлана Григорівна
19 квітня 2025
11305
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 16 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.