№22/241374-еп
Шановний пане президент,Володимире Олександровича,прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України відданому воїну нашої держави,хороброму содату Морозовському Костянтину Вікторович у,30.07.1989р.н.
Автор (ініціатор): Морозовська Катерина Геннадіївна
Дата оприлюднення: 04 лютого 2025
Шановний пане президент,Володимире Олександровича,прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України відданому воїну нашої держави,хороброму содату Морозовському Костянтину Вікторович у,30.07.1989р.н.
Костянтин народився в с.Баратівка,Миколаївської обл., Снігурівського р-н.
Навчався в Баратівській ЗОШ І-ІІІ ступенів.
По закінченні школи поступив в Миколаївський Професійний Ліцей 13,де отримав професію "механік газозварювальних установок".
Жив і працював в Миколаєві,разом зі своєю родиною.
Він любив життя,ставився до всього з гумором,був чесний,відповідальний.Мріяв і мав плани на майбутнє.
З початком повномасштабного вторгнення у 2022році Костянтин добровольцем став до лав Збройних Сил України.Вже у грудні того ж року почав воювати на Донецькому напрямку у складі 28ї окремої механізованої бригади Лицарів Зимового Походу.
Він був сміливий,добрий,щирий.Завжди допомагав тим хто цього потребував.Він був гарним другом,сином,братом,батьком,дядьком і чоловіком.
Костя часто ризикував своїм життям не задумуючись про страшні наслідки для себе.
Декілька разів рятував своїх побратимів на полі бою.Двічі врятував контужених після влучання ворожого дрону - виносив на собі напівживих хлопців,першого разу врятував 7х бійців,другого 6х. Не побоявся сісти за кермо палаючого автомобіля,щоб не залишити його ворогові,піддаючи ризику своє життя,повернув транспортний засіб на позицію наших бійців.
Якось у них на складі загорівся снаряд.Він міг будь-якої миті здетонувати і наробити багато лиха,та Костя зважився і власноруч виніс снаряд на безпечну для людей відстань,чим врятував життя своїх побратимів і місцевих жителів.
Будучи вірним військовій присязі,виявивши стійкість та мужність в бою за Батьківщину,Костя загинув 7го грудня 2024р у результаті прямого влучання ворожого дрону в бойову машину,в якій він перебував з двома побратимами,поблизу населеного пункту Іванопілля, Краматорського р-ну,Донецької обл.
Він загинув як герой,захищаючи нашу державу.
Похований 14 грудня 2024 р у м.Миколаїв,на Алеї Героїв.
У Костянтина лишились дружина Катерина,два сини - Максим і Семен,мама - Валентина Василівна і сестра Світлана.
Костянтин народився в с.Баратівка,Миколаївської обл., Снігурівського р-н.
Навчався в Баратівській ЗОШ І-ІІІ ступенів.
По закінченні школи поступив в Миколаївський Професійний Ліцей 13,де отримав професію "механік газозварювальних установок".
Жив і працював в Миколаєві,разом зі своєю родиною.
Він любив життя,ставився до всього з гумором,був чесний,відповідальний.Мріяв і мав плани на майбутнє.
З початком повномасштабного вторгнення у 2022році Костянтин добровольцем став до лав Збройних Сил України.Вже у грудні того ж року почав воювати на Донецькому напрямку у складі 28ї окремої механізованої бригади Лицарів Зимового Походу.
Він був сміливий,добрий,щирий.Завжди допомагав тим хто цього потребував.Він був гарним другом,сином,братом,батьком,дядьком і чоловіком.
Костя часто ризикував своїм життям не задумуючись про страшні наслідки для себе.
Декілька разів рятував своїх побратимів на полі бою.Двічі врятував контужених після влучання ворожого дрону - виносив на собі напівживих хлопців,першого разу врятував 7х бійців,другого 6х. Не побоявся сісти за кермо палаючого автомобіля,щоб не залишити його ворогові,піддаючи ризику своє життя,повернув транспортний засіб на позицію наших бійців.
Якось у них на складі загорівся снаряд.Він міг будь-якої миті здетонувати і наробити багато лиха,та Костя зважився і власноруч виніс снаряд на безпечну для людей відстань,чим врятував життя своїх побратимів і місцевих жителів.
Будучи вірним військовій присязі,виявивши стійкість та мужність в бою за Батьківщину,Костя загинув 7го грудня 2024р у результаті прямого влучання ворожого дрону в бойову машину,в якій він перебував з двома побратимами,поблизу населеного пункту Іванопілля, Краматорського р-ну,Донецької обл.
Він загинув як герой,захищаючи нашу державу.
Похований 14 грудня 2024 р у м.Миколаїв,на Алеї Героїв.
У Костянтина лишились дружина Катерина,два сини - Максим і Семен,мама - Валентина Василівна і сестра Світлана.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Михальчук Тетяна Миколаївна
20 квітня 2025
2.
Красівська Світлана Петрівна
20 квітня 2025
3.
Ольховик Віта Павлівна
19 квітня 2025
4.
Кодряну Наталя Георгіївна
19 квітня 2025
5.
Кодряну Вікторія Сергіївна
19 квітня 2025
6.
Возняк Леся Василівна
19 квітня 2025
7.
Жибак Ольга Тарасівна
19 квітня 2025
8.
Кузьмінчук Галина Василівна
19 квітня 2025
9.
Духневич Катерина Григорівна
19 квітня 2025
10.
Неділько Тетяна Леонтіївна
19 квітня 2025
11.
Александренко Наталія Миколаївна
19 квітня 2025
12.
Стратієнко Ольга Ігорівна
19 квітня 2025
13.
Дегтяренко Світлана Леонідівна
19 квітня 2025
14.
Гребінник Яна Олегівна
19 квітня 2025
15.
Остаповець Ангеліна Миколаївна
19 квітня 2025
16.
Кудина Наталія Миколаївна
19 квітня 2025
17.
Яцуненко Олена Миколаївна
19 квітня 2025
18.
Рось Елена Викторовна
19 квітня 2025
19.
Брезіцька Людмила Миколаївна
19 квітня 2025
20.
Семенова Олена Львівна
19 квітня 2025
21.
Добра Лариса Віталіївна
19 квітня 2025
22.
Бойко Олена Сергіївна
19 квітня 2025
23.
Тарасюк Богдана Богданівна
19 квітня 2025
24.
Винник Тетяна Іванівна
19 квітня 2025
25.
Стефанишин Юлія Володимирівна
19 квітня 2025
26.
Макодрай Тетяна Михайлівна
19 квітня 2025
27.
Стасюк Світлана Борисівна
19 квітня 2025
28.
Погоріляк Діана Олександрівна
18 квітня 2025
29.
Косарук Вікторія Олександрівна
18 квітня 2025
30.
Лобас Інна Володимирівна
18 квітня 2025
8337
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 15 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.