№22/241348-еп
Присвоєння Героя України ( посмертно)
Автор (ініціатор): Ковальчук Ірина Леонідівна
Дата оприлюднення: 04 лютого 2025
Шановний пане Президенте!
Ми, військовослужбовці 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого, звертаємося до Вас із проханням розглянути питання щодо присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) нашому бойовому побратиму – головному сержанту 6-ї стрілецької роти, 2-го стрілецького батальйону в/ч А1008 – Ковальчуку Олегу Леонідовичу.
Олег народився 15 липня 1994 року в мальовничому селі Рудка, Любешівського району (нині Камінь-Каширський район) Волинської області. Все своє життя він був добрим, людяним, щирим і відданим справедливості. Він був гордістю для своїх рідних і друзів, а також прикладом для наслідування. Олег був патріотом своєї держави, воїном честі, який із перших днів повномасштабної війни став на захист Батьківщини, маючи за плечима лише досвід строкової служби.
У жовтні 2022 року отримав поранення та контузії , після реабілітації повернувся назад до своїх побратимів.
За виявлений патріотизм, мужність і героїзм Олег був вшанований такими державними та відомчими нагородами:
• Медаль «Ветеран війни» (учасник бойових дій);
• Нагрудна відзнака «За зразкову службу» II та III ступенів;
• Князівський хрест Героя «Навіки в строю» (посмертно);
• Орден «За мужність» III ступеня. ( посмертно)
Молодший сержант Ковальчук Олег Леонідович загинув 12 листопада 2023 року, виконуючи бойове завдання на території одного з населених пунктів Харківської області. Його життя обірвав ворожий обстріл, але його подвиг назавжди залишиться у наших серцях.
Олег залишив по собі глибокий слід не лише серед бойових побратимів, а й у серцях його рідних. Він був люблячим сином, турботливим братом і справжньою опорою для своєї сім’ї. Його батьки втратили найдорожче — сина, який віддав своє життя за свободу і незалежність України. Його родина, як і всі ми, пишається його подвигом, але жодна нагорода не зможе компенсувати втрату близької людини.
Його хоробрість, відданість та самопожертва заслуговують на найвище державне визнання.
Присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) стане символом пошани до його подвигу та вічною пам’яттю про справжнього Захисника України.
Навіки в строю!
Ми, військовослужбовці 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого, звертаємося до Вас із проханням розглянути питання щодо присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) нашому бойовому побратиму – головному сержанту 6-ї стрілецької роти, 2-го стрілецького батальйону в/ч А1008 – Ковальчуку Олегу Леонідовичу.
Олег народився 15 липня 1994 року в мальовничому селі Рудка, Любешівського району (нині Камінь-Каширський район) Волинської області. Все своє життя він був добрим, людяним, щирим і відданим справедливості. Він був гордістю для своїх рідних і друзів, а також прикладом для наслідування. Олег був патріотом своєї держави, воїном честі, який із перших днів повномасштабної війни став на захист Батьківщини, маючи за плечима лише досвід строкової служби.
У жовтні 2022 року отримав поранення та контузії , після реабілітації повернувся назад до своїх побратимів.
За виявлений патріотизм, мужність і героїзм Олег був вшанований такими державними та відомчими нагородами:
• Медаль «Ветеран війни» (учасник бойових дій);
• Нагрудна відзнака «За зразкову службу» II та III ступенів;
• Князівський хрест Героя «Навіки в строю» (посмертно);
• Орден «За мужність» III ступеня. ( посмертно)
Молодший сержант Ковальчук Олег Леонідович загинув 12 листопада 2023 року, виконуючи бойове завдання на території одного з населених пунктів Харківської області. Його життя обірвав ворожий обстріл, але його подвиг назавжди залишиться у наших серцях.
Олег залишив по собі глибокий слід не лише серед бойових побратимів, а й у серцях його рідних. Він був люблячим сином, турботливим братом і справжньою опорою для своєї сім’ї. Його батьки втратили найдорожче — сина, який віддав своє життя за свободу і незалежність України. Його родина, як і всі ми, пишається його подвигом, але жодна нагорода не зможе компенсувати втрату близької людини.
Його хоробрість, відданість та самопожертва заслуговують на найвище державне визнання.
Присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) стане символом пошани до його подвигу та вічною пам’яттю про справжнього Захисника України.
Навіки в строю!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Дубинець Валентина Павлівна
20 квітня 2025
2.
Михальчук Тетяна Миколаївна
20 квітня 2025
3.
Красівська Світлана Петрівна
20 квітня 2025
4.
Харченко Ірина Анатоліївна
20 квітня 2025
5.
Ольховик Віта Павлівна
19 квітня 2025
6.
Андрієвська Оксана Віталіївна
19 квітня 2025
7.
Петренко Віта Олександрівна
19 квітня 2025
8.
Міненко Валентина Вікторівна
19 квітня 2025
9.
Поліщук Наталія Федорівна
19 квітня 2025
10.
Бербушенко Наталія Вікторівна
19 квітня 2025
11.
Ориняк Вікторія Василівна
19 квітня 2025
12.
Савонік Сергій Станіславович
19 квітня 2025
13.
Луцишин Василь Іванович
19 квітня 2025
14.
Вараница Ольга Ростиславівна
19 квітня 2025
15.
Войтова Юлія Вікторівна
19 квітня 2025
16.
Волянік Оксана Миколаївна
19 квітня 2025
17.
Мельник Тетяна Сергіївна
19 квітня 2025
18.
Бочарська Жанна Петрівна
19 квітня 2025
19.
Йорженко Яна Олександрівна
19 квітня 2025
20.
Максимович Руслан Миколайович
19 квітня 2025
21.
Ярошенко Володимир Валерійович
19 квітня 2025
22.
Герман Ірина Григорівна
19 квітня 2025
23.
Кузьмінчук Галина Василівна
19 квітня 2025
24.
Духневич Катерина Григорівна
19 квітня 2025
25.
Максимук Анастасія Валентинівна
19 квітня 2025
26.
Неділько Тетяна Леонтіївна
19 квітня 2025
27.
Асітова Вікторія Миколаївна
19 квітня 2025
28.
Педь Павло Михайлович
19 квітня 2025
29.
Чайка Денис Сергійович
19 квітня 2025
30.
Котович Наталія Олександрівна
19 квітня 2025
17390
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 15 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.