№22/241266-еп
Шановний пане Президент! Просимо вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) командир взводу -старший офіцер на батареї мінометного взводу 2 механізованого батальйону в/ч А4718 22 ОМБР, моєму чоловіку Кедик Іван Васильович
Автор (ініціатор): Кедик Катерина Михайлівна
Дата оприлюднення: 03 лютого 2025
Шановний Пане Президенте!
Прошу вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання "Герой України"(ПОСМЕРТНО), за виявлену відвагу та героїзм у захисті нашої Батьківщини, хороброму воїну Збройних Сил України, Командир взводу - старший офіцер на батареї мінометного взводу, штаб-сержант, ветеран війни, А4718 1 мінометного взводу 3 мінометної батареї 2 механізований батальйон 22 ОМБР, моєму чоловіку Кедик Іван Васильович 21.02.1995року народження.
Він був старшим серед чотирьох дітей в родині, завжди знав, що буде військовим. Тож поїхав навчатися на прикордонника у Черкаси. Після цього з 2013 року безперервно ніс службу за контрактом аж до 2020року, зокрема в зоні АТО(ООС) , а тоді вирішив піти у цивільне життя, одружився, та став батьком донечки. В перші дні повномасштабного вторгнення росії добровольцем пішов у військкомат. Встиг побачити усі жахи війни , адже побував у найгарячіших точках фронту-на Андріївському напрямку, півтори роки-знаходився під пекельним Бахмутом. За свої заслуги перед Батьківщиною нагороджений кількома престижними нагородами, " Золотим Хрестом" від Генерала Залужного, "За звільнення Кліщіївки", "За хоробрість в бою" , зокрема відзнакою Президента П.Порошенка за участь в Антитерористичній операції.Він завжди стверджував , що захищати Україну -це його обов'язок, а "ворога треба зупиняти". Про загибель його родина дізналася одразу(13 серпня 2024року). У цей день Іван з побратимами виконували бойове завдання в Курській області, а коли поверталися в автівку влучила протитанкова ракета.... На жаль, травми були несумісними з життям. Він віддав своє життя за те, що любив понад усе -за родину, вільну українську землю, за майбутнє донечки , яка коли виросте обов'язково будуть пишатися своїм батьком -Героєм та розповідати про це іншим. Його подвиги назавжди залишиться символом стійкості нашим ЗСУ.
Підтримайте цю петицію!
Ваш підпис -вшанування пам'яті Героя, який віддав своє молоде життя заради миру!Назавжди 29!
Вічна пам'ять Герою України!
Слава Україні!
Прошу вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання "Герой України"(ПОСМЕРТНО), за виявлену відвагу та героїзм у захисті нашої Батьківщини, хороброму воїну Збройних Сил України, Командир взводу - старший офіцер на батареї мінометного взводу, штаб-сержант, ветеран війни, А4718 1 мінометного взводу 3 мінометної батареї 2 механізований батальйон 22 ОМБР, моєму чоловіку Кедик Іван Васильович 21.02.1995року народження.
Він був старшим серед чотирьох дітей в родині, завжди знав, що буде військовим. Тож поїхав навчатися на прикордонника у Черкаси. Після цього з 2013 року безперервно ніс службу за контрактом аж до 2020року, зокрема в зоні АТО(ООС) , а тоді вирішив піти у цивільне життя, одружився, та став батьком донечки. В перші дні повномасштабного вторгнення росії добровольцем пішов у військкомат. Встиг побачити усі жахи війни , адже побував у найгарячіших точках фронту-на Андріївському напрямку, півтори роки-знаходився під пекельним Бахмутом. За свої заслуги перед Батьківщиною нагороджений кількома престижними нагородами, " Золотим Хрестом" від Генерала Залужного, "За звільнення Кліщіївки", "За хоробрість в бою" , зокрема відзнакою Президента П.Порошенка за участь в Антитерористичній операції.Він завжди стверджував , що захищати Україну -це його обов'язок, а "ворога треба зупиняти". Про загибель його родина дізналася одразу(13 серпня 2024року). У цей день Іван з побратимами виконували бойове завдання в Курській області, а коли поверталися в автівку влучила протитанкова ракета.... На жаль, травми були несумісними з життям. Він віддав своє життя за те, що любив понад усе -за родину, вільну українську землю, за майбутнє донечки , яка коли виросте обов'язково будуть пишатися своїм батьком -Героєм та розповідати про це іншим. Його подвиги назавжди залишиться символом стійкості нашим ЗСУ.
Підтримайте цю петицію!
Ваш підпис -вшанування пам'яті Героя, який віддав своє молоде життя заради миру!Назавжди 29!
Вічна пам'ять Герою України!
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Тальянчук Леся Сергіївна
19 квітня 2025
2.
Кузьмінчук Галина Василівна
19 квітня 2025
3.
Духневич Катерина Григорівна
19 квітня 2025
4.
Неділько Тетяна Леонтіївна
19 квітня 2025
5.
Голод Олександра Анатоліївна
19 квітня 2025
6.
Дегтяренко Світлана Леонідівна
19 квітня 2025
7.
Бабійчук Михайло Анатолійович
19 квітня 2025
8.
Москаленко Світлана Анатоліївна
19 квітня 2025
9.
Остаповець Ангеліна Миколаївна
19 квітня 2025
10.
Яцуненко Олена Миколаївна
19 квітня 2025
11.
Рось Елена Викторовна
19 квітня 2025
12.
Семенова Олена Львівна
19 квітня 2025
13.
Добра Лариса Віталіївна
19 квітня 2025
14.
Ставицька Романа Миколаївна
19 квітня 2025
15.
Тарасюк Богдана Богданівна
19 квітня 2025
16.
Макодрай Тетяна Михайлівна
19 квітня 2025
17.
Стасюк Світлана Борисівна
19 квітня 2025
18.
Ткаченко Леся Михайлівна
18 квітня 2025
19.
Синепол Світлана Анатоліївна
18 квітня 2025
20.
Лобас Інна Володимирівна
18 квітня 2025
21.
Почекайло Ірина Іванівна
18 квітня 2025
22.
Ткач Олена Вікторівна
18 квітня 2025
23.
Михайлюк Максим Вадимович
18 квітня 2025
24.
Олексієнко Юлія Миколаївна
18 квітня 2025
25.
Нерубайло Надія Володимирівна
18 квітня 2025
26.
Топчій Тетяна Василівна
18 квітня 2025
27.
Петрук Ольга Миколаївна
18 квітня 2025
28.
Жук Дарина Миколаївна
18 квітня 2025
29.
Єрошин Володимир Олександрович
18 квітня 2025
30.
Крючкова Тетяна Миколаївна
18 квітня 2025
5997
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 14 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.