№22/240698-еп
Про присвоєння звання "Герой України" військовослужбовцю Бровко Юрію Вікторовичу (посмертно).
Автор (ініціатор): Рудь Євгеній Борисович
Дата оприлюднення: 23 січня 2025
Шановний пане Президент!
Звертаюсь до Вас з проханням про присвоєння звання "Герой України" військовослужбовцю Бровко Юрію Вікторовичу (24.02.1965-09.08.2024).
З перших днів повномасштабного вторгнення рф в Україну він долучився до лав захисників нашої країни.
З початку в складі ТРО "Хортицький полк" в місті Запоріжжя, пізніше в підрозділі 8-й окремий
батальон "Аратта" імені Андрія Гергерта УДА у складі спецпідрозділу Тимура ГУР МО. Позивний "Хахол".
До служби в підрозділі "Аратта" він займавсь також волонтерською діяльністю збираючи кошти,
купуючи і відвозивши генератори, тепловізор та інші вкрай потрібні речі бійцям бригад, які в
той час боронили від російських окупантів Запорізьку область.
Після ракетних обстрілів Запоріжжя він ініціативно, коли не був на службі, допомагав розбирати завали і надавати бодай якусь поміч рятівникам МНС в місцях прильотів.
Допомагав друзям (однокласникам) з прихистком, які евакуювалися з окупованої частини Запорізької області в місто Запоріжжя.
В якості бойового водія завозив на позиції та евакуював з поля боя поранених побратимів в Запорізькій, Харківській, Сумській областях.
Був відзначений медалями "Учасник бойових дій" (Ветеран Війни), медаль від підрозділу "Аратта".
В цивільному житті він був щирою, чесною, відкритою людиною.
Люблячим батьком, старшим братом, відповідальним чоловіком, надійним другом і товаришем, вмілим керівником.
Ми памʼятаємо його як людину, готову прийти на допомогу в складних життєвих і бойових
обставинах в будь який час.
Таким часом для України стало 24 лютого, його день народження...
Свій останній бій він прийняв на Кінбурнській косі в Миколаївській області, виконуючи
разом з побратимами складне бойове завдання.
Після його загибелі були зняті кілька відео-сюжетів, зокрема Суспільним Запоріжжя.
Як кажуть його побратими - "Він був людиною слова і честі. На нього завжди можна було покластись".
Вічна Памʼять, Друже.
Вічна память всім, хто віддали свої життя у боротьбі за свободу і незалежність України.
Слава Україні!
Звертаюсь до Вас з проханням про присвоєння звання "Герой України" військовослужбовцю Бровко Юрію Вікторовичу (24.02.1965-09.08.2024).
З перших днів повномасштабного вторгнення рф в Україну він долучився до лав захисників нашої країни.
З початку в складі ТРО "Хортицький полк" в місті Запоріжжя, пізніше в підрозділі 8-й окремий
батальон "Аратта" імені Андрія Гергерта УДА у складі спецпідрозділу Тимура ГУР МО. Позивний "Хахол".
До служби в підрозділі "Аратта" він займавсь також волонтерською діяльністю збираючи кошти,
купуючи і відвозивши генератори, тепловізор та інші вкрай потрібні речі бійцям бригад, які в
той час боронили від російських окупантів Запорізьку область.
Після ракетних обстрілів Запоріжжя він ініціативно, коли не був на службі, допомагав розбирати завали і надавати бодай якусь поміч рятівникам МНС в місцях прильотів.
Допомагав друзям (однокласникам) з прихистком, які евакуювалися з окупованої частини Запорізької області в місто Запоріжжя.
В якості бойового водія завозив на позиції та евакуював з поля боя поранених побратимів в Запорізькій, Харківській, Сумській областях.
Був відзначений медалями "Учасник бойових дій" (Ветеран Війни), медаль від підрозділу "Аратта".
В цивільному житті він був щирою, чесною, відкритою людиною.
Люблячим батьком, старшим братом, відповідальним чоловіком, надійним другом і товаришем, вмілим керівником.
Ми памʼятаємо його як людину, готову прийти на допомогу в складних життєвих і бойових
обставинах в будь який час.
Таким часом для України стало 24 лютого, його день народження...
Свій останній бій він прийняв на Кінбурнській косі в Миколаївській області, виконуючи
разом з побратимами складне бойове завдання.
Після його загибелі були зняті кілька відео-сюжетів, зокрема Суспільним Запоріжжя.
Як кажуть його побратими - "Він був людиною слова і честі. На нього завжди можна було покластись".
Вічна Памʼять, Друже.
Вічна память всім, хто віддали свої життя у боротьбі за свободу і незалежність України.
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Мандрик Лілія Олегівна
19 квітня 2025
2.
Лесик Віктор Кузьмович
19 квітня 2025
3.
Салука Наталія Миколаївна
19 квітня 2025
4.
Ратуш Ніна Юріївна
19 квітня 2025
5.
Волчок Анна Олександрівна
19 квітня 2025
6.
Бабійчук Михайло Анатолійович
19 квітня 2025
7.
Мерзлікіна Тетяна Олександрівна
19 квітня 2025
8.
Кабачій Іван Петрович
19 квітня 2025
9.
Бородій Ірина Олександрівна
19 квітня 2025
10.
Грициєнко Юлія Андріївна
19 квітня 2025
11.
Остаповець Ангеліна Миколаївна
19 квітня 2025
12.
Яцуненко Олена Миколаївна
19 квітня 2025
13.
Ставицька Романа Миколаївна
19 квітня 2025
14.
Макодрай Тетяна Михайлівна
19 квітня 2025
15.
Семенова Олена Львівна
19 квітня 2025
16.
Самосій Максим Григорович
19 квітня 2025
17.
Савченко Анна Андріївна
19 квітня 2025
18.
Фомінова Марія Євгенівна
19 квітня 2025
19.
Стасюк Світлана Борисівна
19 квітня 2025
20.
Куксова Марина Михайлівна
19 квітня 2025
21.
Ярмольчук Інна Миколаївна
19 квітня 2025
22.
Повражик Марина Сергіївна
19 квітня 2025
23.
Черкова Тетяна Миколаївна
19 квітня 2025
24.
Сорока Альона Володимирівна
18 квітня 2025
25.
Романко Оксана Мар'янівна
18 квітня 2025
26.
Хіляй Дмитро Панасович
18 квітня 2025
27.
Шевцова Людмила Ярославівна
18 квітня 2025
28.
Орлова Інна Вікторівна
18 квітня 2025
29.
Кінах Оксана Миколаївна
18 квітня 2025
30.
Мельник Марія Степанівна
18 квітня 2025
6926
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 5 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.