Присвоєння звання «ГЕРОЯ України» (посмертно) старшому матросу ЗАЙЧЕНКО МИХАЙЛУ АНАТОЛІЙОВИЧУ

Шановний пане Президенте!
Прошу вас,розглянути петицію про присвоєння звання Героя України (посмертно)військовослужбовцю,
зовнішньому пілоту (оператору), безпілотних літальних апаратів, відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів, взводу безпілотних авіаційних комплексів військової частини А7362
старший матрос ЗАЙЧЕНКО Михайло
Анатолійович, 18.05.1993 р.н.,(позивний Заяць), моєму чоловікові.
08.01.2025 прийшло сповіщення про його загибель під час виконання бойового завдання в місті Херсон, загинув у наслідок атаки ворожого дрону. Учасник бойових дій з 2014 року, став на захист держави. Багато чого не розповідав зі своїх подвигів, так як не любив хизуватися досягненнями.
Нагороджений відзнакою Президента України :
- «За оборону України».
Заслужив повагу і авторитет серед своїх побратимів. Відзначався надзвичайною хоробрістю та сильним бойовим духом.
Мотивував інших на виконання обовʼязків для захисту України. Побратими захоплювалися його мужністю, відданістю, героїзмом і винахідливістю.На жаль так сталося, що під час виконання завдання на позиції в ході ведення бойових дій в місті Херсон( на своїй рідній землі) він загинув під час виконання бойового завдання.Отримані поранення виявилися не сумісними з життям.
ЗАЙЧЕНКО Михайло Анатолійович приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, у звʼязку з військовою агресією російської федерації проти
України. Він неодноразово перебував під артилерійськими обстрілами, виконуючи завдання 3 безпосереднім ризиком для життя.Завжди відзначався зразковим виконанням бойових і службових завдань, проявляючи найкращі професійні якості: уважність, ретельність, витривалість і стійкість. Завдяки
особистим якостям користувався авторитетом
серед бійців взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів та командирів. Він є прикладом військовослужбовця, який гідно виконував конституційний обовʼязок із забезпечення оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності.
Він любив життя, виховував свою маленьку донечку, любив рибалку та просто жив кожним днем. Здавалося б, все життя попереду, мрії про майбутнє, посмішки дорогих людей, але підступний ворог забрав цю можливість. Михайлу- навіки 31 рік. У нього залишилася дружина, маленька донечка, мама та брат. Донечці тільки нещодавно виповнився рік, і тато мав наміри виховувати свою донечку у мирній та процвітаючій Україні.
У родині Михайла усі рідні військові, віддані своїй державі, батько брат, і він. Родина Михайла пишається своїм чоловіком та татом- Героєм. Який відав своє життя за вільну Україну.

Пане Президенте,від іменні дружини,доньки,побратимів та друзів,просимо підтримати петицію та присвоїти почесне звання Герой України(посмертно) старшому матросу Зайченко Михайлу Анатолійовичу.