№22/240198-еп
Присвоєння звання «Героя України» (посмертно) Шинкару Олегу Володимировичу позивний «Зондер».
Автор (ініціатор): Андрощук Олександра Олександрівна
Дата оприлюднення: 15 січня 2025
Шановний Пане Президенту, прошу присвоїти (посмертно) Герою України Шинкару Олегу Володимировичу.
Позивний "Зондер"
Народився 26 грудня 1976 р. в с. Деражне. Навчався в ЗОШ #2 ім. М. Островського в м. Ізяслав.
У віці 18 років склав присягу на вірність українському народу та проходив військову підготовку у складі ДШВ ЗСУ.
Після закінчення служби, працював, перевожно, за кордоном.
З лютого 2015 р. брав участь в захисті незалежності, суверенітету та територіальній цілісності на сході України в Донецькому аеропорту. Кіборгом.
За що, був нагороджений відзнакою Президента України "За участь в Антитерористичній операції", нагрудним знаком "Учасник АТО" та "Ветеран війни - учасник бойових дій".
У лютому 2022 року одне з перших повідомлень, яке я отримала було від «Зондера»: війна, знову воюю, але тепер до повної перемоги.
Під час війни Олег мав лише одну відпустку.
Десантник - відчайдух віддавав Україні найдорожче: молодість і здоров’я, свідомо ризикуючи життям в ім’я перемоги української нації.
27 лютого 2022 р. став до перших рядів оборони східних рубежів України, служив командиром взводу 95-ї Десантно-Штурмової Бригади.
Нагороджений нагрудним знаком "Знак пошани".
Ти вижив у пекельних місцях , ти і хлопців своїх виводив з пекла , ти захопив ворожий танк з полоненим… ти ненавидів п..рів і так любив життя та свою країну…
Я щиро захоплювалась твоєю мужністю і називала Ареєм… ти висилав фото та відео з трофеями та досягненнями твоєї команди.
Проходячи лікування, після другого поранення, його життя трагічно обірвалося 11 грудня 2023 р. Він не боявся загинути на полі бою, але загинув в тилу від численних фронтових ран і поранень.
Війна його наздогнала…
Усі , хто знав тебе, любили тебе навзаєм … ти піклувався , підтримував , жартував , ніколи не жалівся твоє велике щире серце було пошматоване від втрат побратимів , від несправедливості в мирному житті …
Ти мав стільки планів … і покинув усіх, хто тебе любив… я лиш сподіваюсь , що десь там є краще місце без болю і страждань … і долучився до Небесного Воїнства . в Олега залишилась мама, донька з сином та інші рідні.
Низький уклін та вдячність тобі за захист , Олежику. Ти назавжди залишишся в нашій памʼяті та наших серцях. Слава Україні!
Позивний "Зондер"
Народився 26 грудня 1976 р. в с. Деражне. Навчався в ЗОШ #2 ім. М. Островського в м. Ізяслав.
У віці 18 років склав присягу на вірність українському народу та проходив військову підготовку у складі ДШВ ЗСУ.
Після закінчення служби, працював, перевожно, за кордоном.
З лютого 2015 р. брав участь в захисті незалежності, суверенітету та територіальній цілісності на сході України в Донецькому аеропорту. Кіборгом.
За що, був нагороджений відзнакою Президента України "За участь в Антитерористичній операції", нагрудним знаком "Учасник АТО" та "Ветеран війни - учасник бойових дій".
У лютому 2022 року одне з перших повідомлень, яке я отримала було від «Зондера»: війна, знову воюю, але тепер до повної перемоги.
Під час війни Олег мав лише одну відпустку.
Десантник - відчайдух віддавав Україні найдорожче: молодість і здоров’я, свідомо ризикуючи життям в ім’я перемоги української нації.
27 лютого 2022 р. став до перших рядів оборони східних рубежів України, служив командиром взводу 95-ї Десантно-Штурмової Бригади.
Нагороджений нагрудним знаком "Знак пошани".
Ти вижив у пекельних місцях , ти і хлопців своїх виводив з пекла , ти захопив ворожий танк з полоненим… ти ненавидів п..рів і так любив життя та свою країну…
Я щиро захоплювалась твоєю мужністю і називала Ареєм… ти висилав фото та відео з трофеями та досягненнями твоєї команди.
Проходячи лікування, після другого поранення, його життя трагічно обірвалося 11 грудня 2023 р. Він не боявся загинути на полі бою, але загинув в тилу від численних фронтових ран і поранень.
Війна його наздогнала…
Усі , хто знав тебе, любили тебе навзаєм … ти піклувався , підтримував , жартував , ніколи не жалівся твоє велике щире серце було пошматоване від втрат побратимів , від несправедливості в мирному житті …
Ти мав стільки планів … і покинув усіх, хто тебе любив… я лиш сподіваюсь , що десь там є краще місце без болю і страждань … і долучився до Небесного Воїнства . в Олега залишилась мама, донька з сином та інші рідні.
Низький уклін та вдячність тобі за захист , Олежику. Ти назавжди залишишся в нашій памʼяті та наших серцях. Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Колтакова Аліна Олексіївна
15 квітня 2025
2.
Панькевич Тетяна Борисівна
15 квітня 2025
3.
Зіньковська Оксана Дмитрівна
15 квітня 2025
4.
Оласюк Роман Анатолійович
15 квітня 2025
5.
Шаповал Людмила Михайлівна
15 квітня 2025
6.
Абрамчук Катерина Володимирівна
15 квітня 2025
7.
Мірошник Лілія Петрівна
15 квітня 2025
8.
Грінчук Людмила Леонідівна
15 квітня 2025
9.
Дараган Наталія Михайлівна
15 квітня 2025
10.
Дзісяк Юлія Вікторівна
15 квітня 2025
11.
Мартин Катерина Володимирівна
15 квітня 2025
12.
Лотошинський Сергій Богданович
15 квітня 2025
13.
Шимоняк Ольга Михайлівна
15 квітня 2025
14.
Прус Ілона Олександрівна
15 квітня 2025
15.
Панасюк Анастасія Василівна
15 квітня 2025
16.
Баркова Альона Олегівна
15 квітня 2025
17.
Дімітрова Юлія Олександрівна
15 квітня 2025
18.
Дзюма Світлана Олексіївна
15 квітня 2025
19.
Гецнар Ольга Володимирівна
15 квітня 2025
20.
Заяц Ірина В'ячеславівна
15 квітня 2025
21.
Бразовська Галина Іванівна
15 квітня 2025
22.
Слончак Олена Сергіївна
15 квітня 2025
23.
Ємельянов Віталій Олександрович
15 квітня 2025
24.
Музичук Марія Олександрівна
15 квітня 2025
25.
Матула Андрій Володимирович
15 квітня 2025
26.
Бевх Олена Сергіївна
15 квітня 2025
27.
Шибунька Зоряна Іванівна
15 квітня 2025
28.
Червінська Ірина Володимирівна
15 квітня 2025
29.
Банченко Інна Віталіївна
15 квітня 2025
30.
Ляшок Софія Юріївна
15 квітня 2025