Присвоєння Ордену "За мужність" III ступеню (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України, сержанту ГОРШКОВУ ВАДИМУ МИКОЛАЙОВИЧУ, 29.12.1979 року народження.

Шановний Пане Президенте!
Звертаюсь до Вас з проханням присвоїти почесну нагороду державного Ордену «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) моєму батьку, відважному захиснику нашої держави, командиру відділення розвідувального взводу військової частини A7377, сержанту ГОРШКОВУ ВАДИМУ МИКОЛАЙОВИЧУ, 29.12.1979 р.н., позивний “Турист” за бездоганне виконання військових обов'язків, за сміливість та мужність проявлену під час захисту Батьківщини.
Горшков Вадим приймав безпосередню участь у заходах для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Навесні 2014 року почалась військова кар’єра хороброго Захисника. Вадим Горшков спочатку перебував на службі в місцевому військкоматі та одночасно проходив інструкторські курси. Бувши вчителем та добре знаючи методику викладання, він легко справлявся з інструкторською справою і вмів простими словами пояснити складні речі з найрізноманітніших напрямків військової сфери. Паралельно з роботою інструктора їздив в АТО, де здобував бойовий досвід.
Десять років свого життя Вадим Горшков присвятив інструкторській роботі, навчаючи інших найрізноманітнішим напрямкам військової сфери – військова топографія, тактична підготовка, вогнева підготовка, розвідувально-диверсійна підготовка, саперна справа. Але його «фішкою»
була топографія – не одного військового він навчив орієнтуватися на місцевості для ведення оборонних чи наступальних дій.
У 2015 році Вадим Горшков повернувся до мирного життя, але на умовах контракту резервіста, згідно з яким повинен був кожного року призиватись на інструкторські курси. Також, бувши резервістом, двічі брав участь у святкових парадах до Дня Незалежності України – до 25-річчя та 30-річчя, за що був нагороджений пам’ятними відзнаками – медалями «Учасник військового параду». Тоді Вадим відчував гордість, що мав можливість долучатись до таких важливих подій своєї країни.
У грудні 2023 року почав формуватись місцевий батальйон ТРО і не роздумуючи, 12 січня військовий підписав контракт і вступив до лав територіальної оборони ЗСУ. Але 24 лютого 2024 року перевернуло життя відважного воїна та нашої родини як і тисяч інших українців. О 5:45 Вадим отримав повідомлення про початок війни, а вже о 5:50 вибіг з дому захищати рідну країну.
Щодня Вадим Горшков виконував безліч завдань – їздив за зброєю, за необхідності її ремонтував та роздавав військовим. Паралельно з тим їздив по селах, збирав хлопців та проводив їм навчання, вчив поводитися зі зброєю, будувати бліндажі, орієнтуватися на місцевості. Згодом неодноразово військові телефонували до свого інструктора та дякували за отримані знання, які часто допомагали їм врятувати свої життя та життя побратимів. За високий професіоналізм та відданість своїй справі Захисник неодноразово був нагороджений грамотами та подяками від військового командування.
У серпні 2022 року, пройшовши відбірний конкурс, Вадим навчається за програмою підготовки інструктора базового рівня протягом місяця й успішно склавши комплексний випускний іспит отримує свідоцтво інструктора базового рівня. Згодом Командувач Сил територіальної оборони Ігор Танцюра переводить його до 150-го навчального центру Командування Сил ТРО ЗСУ, який тільки почав формуватись.
Захисник їде на навчання в Польщу та Чехію, а після повернення розпочинає навчання курсантів – командирів відділення сержантського складу. Майже кожного місяця Вадим мав випускників, які здобувши
знання від мудрих та досвідчених інструкторів вирушали на бойові позиції.
Та вже 8 березня 2024 року він повертається назад у 208-й батальйон ТРО, щоб мати змогу виконувати бойові завдання на передовій разом зі своїми добре знайомими воїнами, братами, з якими був разом з 2014 року. І 10 травня разом з побратимами Вадим Горшков виїхав на бойові позиції в Харківську область, Куп’янський район. Перебуваючи на посаді командира відділення розвідувального взводу військової частини A7377, наш Захисник успішно виконував спецоперації та бойові завдання. Відданий військовій справі та військовому обов’язку наш мужній Герой ставав прикладом для молодих хлопців. Він радо ділився своїми знаннями та досвідом з побратимами. Отримав подяку за високий професіоналізм, старанність, наполегливість, патріотизм та сумлінне виконання функціональних обов’язків, вагомий внесок у захист Батьківщини від командира військової частини A7042, м. Куп'янського.
Під час виконання бойового завдання, в районі виконання завдань за призначенням в ході ведення бойових дій, в районі н.п. Петропавлівка, Куп’янського району, Харківської області відданий військовій присязі на вірність народу України, сержант Горшков Вадим Миколайович загинув від удару ворожого дрону 1 жовтня 2024 року, у день Захисників і Захисниць України.
Пане Президенте, просимо підписати петицію та присвоїти почесну нагороду державного Ордену “За мужність” III ступеня (посмертно) Горшкову Вадиму Миколайовичу. Оскільки Ви казали, що: «Кожен і кожна з наших героїв, хто самовіддано боронив Україну від російських загарбників, хто звільняв нашу землю від окупанта та пожертвував заради нашої свободи своїм здоров’ям чи життям, має бути гідно відзначений. Ми повинні знати імена всіх наших героїв», тому ми, сім'я, рідні, друзі та близькі Вадима, прохаємо, Вас Володимир Олександрович, відзначити Горшкова Вадима Миколайовича почесною нагородою, який віддав своє життя за нас з вами у самому пеклі війни, адже він цього заслуговує! “Турист” не зрадив свою країну, своїх рідних, близьких, свій український народ, а гідно боровся до останньої краплини своєї крові та поклав своє життя не задумуючись заради світлого майбутнього свого сина, родини, народу України!
Вічна пам’ять і шана всім, хто віддав своє життя за Україну! Слава всім, хто боронить та захищає Україну! Слава Україні!