№22/239330-еп
Прошу присвоїти почесне звання "Герой України" (посмертно) Драдраху Олегу Романовичу
Автор (ініціатор): Драдрах Валентина Данилівна
Дата оприлюднення: 30 грудня 2024
Пане Президенте!
Я мама, Драдрах Валентина Данилівна, прошу Вас присвоїти звання «Герой України» (посмертно), єдиному синочку, люблячому хлопцю, брату, племіннику, однокласнику, куму та хороброму воїну Збройних Сил України, молодшому сержанту ДРАДРАХУ ОЛЕГУ РОМАНОВИЧУ, 22.12.1992 р.н.,народженому в місті Червоноград, Львівської області.
У перші дні повномасштабного вторгнення, 14.03.2022 року Олег добровільно вступив до лав Національної Гвардії України. 10 місяців проходив службу в місті Мукачево по охороні об’єктів. Із січня 2023 року разом із побратимами був зарахований до батальйону «Сила Свободи», 4 бригади оперативного призначення «Рубіж». У квітні 2023 року вперше вирушив на Схід України боротися за Незалежність нашої держави. Згодом навчався у центрі операторів БПЛА в зоні бойових дій, став командиром відділення управління мінометного взводу батальйону оперативного призначення військової частини 3018 Національної Гвардії України та захищав небо оператором аероартрозвідки підрозділу «Москіти». Серед побратимів Олег відзначався стриманістю , відповідальністю, врівноваженістю, почуттям гумору та оптимізму і отримав позивний «Байда». «Народжений бути вільним» таким було їхнє гасло.
Загинув 17.07.2024 року під час виконання бойового завдання поблизу селища Спірне Донецької області.
Нагороджений:
Відзнакою «Почесний громадянин Червоноградської міської територіальної громади» (посмертно).
Орденом «Почесний громадянин Белзької громади» (посмертно).
Медаллю «Честь. Слава. Держава» за мужність, патріотизм, високу громадянську позицію за розпорядженням Київського міського голови.
Нагрудним знаком «За Чин» батальйоном «Сила Свободи» 4 бригади швидкого реагування «Рубіж» НГУ (посмертно).
Орденом «За мужність» ІІІ ступеня Указом Призедента України №797/2024 (посмертно).
Прошу усіх небайдужих підписати петицію. Він загинув як Герой, до останньої миті виконуючи свій військовий обов’язок на передовій.
Рідна українська земля прийняла його у свої обійми, щоб навіки зберегти пам’ять про гідного сина. Для близьких та рідних Олег назавжди залишиться турботливим сином, який завжди повторював: «Люблю, чому переживаєте, все ж добре!»
«Немає більше від тієї любові, як хто душу свою покладе за друзів своїх».
Я мама, Драдрах Валентина Данилівна, прошу Вас присвоїти звання «Герой України» (посмертно), єдиному синочку, люблячому хлопцю, брату, племіннику, однокласнику, куму та хороброму воїну Збройних Сил України, молодшому сержанту ДРАДРАХУ ОЛЕГУ РОМАНОВИЧУ, 22.12.1992 р.н.,народженому в місті Червоноград, Львівської області.
У перші дні повномасштабного вторгнення, 14.03.2022 року Олег добровільно вступив до лав Національної Гвардії України. 10 місяців проходив службу в місті Мукачево по охороні об’єктів. Із січня 2023 року разом із побратимами був зарахований до батальйону «Сила Свободи», 4 бригади оперативного призначення «Рубіж». У квітні 2023 року вперше вирушив на Схід України боротися за Незалежність нашої держави. Згодом навчався у центрі операторів БПЛА в зоні бойових дій, став командиром відділення управління мінометного взводу батальйону оперативного призначення військової частини 3018 Національної Гвардії України та захищав небо оператором аероартрозвідки підрозділу «Москіти». Серед побратимів Олег відзначався стриманістю , відповідальністю, врівноваженістю, почуттям гумору та оптимізму і отримав позивний «Байда». «Народжений бути вільним» таким було їхнє гасло.
Загинув 17.07.2024 року під час виконання бойового завдання поблизу селища Спірне Донецької області.
Нагороджений:
Відзнакою «Почесний громадянин Червоноградської міської територіальної громади» (посмертно).
Орденом «Почесний громадянин Белзької громади» (посмертно).
Медаллю «Честь. Слава. Держава» за мужність, патріотизм, високу громадянську позицію за розпорядженням Київського міського голови.
Нагрудним знаком «За Чин» батальйоном «Сила Свободи» 4 бригади швидкого реагування «Рубіж» НГУ (посмертно).
Орденом «За мужність» ІІІ ступеня Указом Призедента України №797/2024 (посмертно).
Прошу усіх небайдужих підписати петицію. Він загинув як Герой, до останньої миті виконуючи свій військовий обов’язок на передовій.
Рідна українська земля прийняла його у свої обійми, щоб навіки зберегти пам’ять про гідного сина. Для близьких та рідних Олег назавжди залишиться турботливим сином, який завжди повторював: «Люблю, чому переживаєте, все ж добре!»
«Немає більше від тієї любові, як хто душу свою покладе за друзів своїх».
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Колінщук Інна Володимирівна
20 березня 2025
2.
Мельничук Катерина Василівна
20 березня 2025
3.
Жук Марина Валентинівна
20 березня 2025
4.
Наконечний Анатолій Ярославович
19 березня 2025
5.
Пугінець Світлана Василівна
19 березня 2025
6.
Синявська Аліна Вікторівна
19 березня 2025
7.
Беген Даниїл Андрійович
19 березня 2025
8.
Войцик Ганна Ярославівна
19 березня 2025
9.
Котик Ольга Володимирівна
19 березня 2025
10.
Мельник Наталія Володимирівна
19 березня 2025
11.
Попович Віталій Іванович
19 березня 2025
12.
Гуляй Оксана Миколаївна
19 березня 2025
13.
Дуб Олег Миколайович
19 березня 2025
14.
Войналович Інна Вікторівна
19 березня 2025
15.
Жосан Роман Ігорович
19 березня 2025
16.
Бочелюк Вікторія Сергіївна
19 березня 2025
17.
Думич Христина Михайлівна
19 березня 2025
18.
Ленчицька Вікторія Анатоліївна
19 березня 2025
19.
Кабаненко Діана Ростиславівна
19 березня 2025
20.
Войтенко Володимир Михайлович
19 березня 2025
21.
Манойло Вікторія Олексіївна
19 березня 2025
22.
Ільченко Анна Сергіївна
19 березня 2025
23.
Зоріна Тетяна Асигатівна
19 березня 2025
24.
Малащук Маргарита Анатоліївна
19 березня 2025
25.
Федорчук Роман Романович
19 березня 2025
26.
Пелещишин Ярина Богданівна
19 березня 2025
27.
Кольцова Діана Володимирівна
19 березня 2025
28.
Соханьчак Галина Вікторівна
19 березня 2025
29.
Дрозд Ганна Олександрівна
19 березня 2025
30.
Безніс Віталіна Валентинівна
19 березня 2025