№22/237402-еп
ПРОСИМО ПРИСВОЇТИ ЗВАННЯ ГЕРОЯ УКРАЇНИ (посмертно) Легкому Ігорю Володимировичу
Автор (ініціатор): Легка Анастасія Ігорівна
Дата оприлюднення: 20 листопада 2024
Шановний Володимире Олександровичу!
Ми, сім’я Легкого Ігоря Володимировича, звертаємося до Вас із глибоким проханням – вшанувати пам’ять нашого батька, чоловіка та відданого захисника України, присвоївши йому звання Героя України (посмертно).
Ігор Володимирович Легкий народився 18 вересня 1974 року у місті Львові. Протягом свого життя він був уособленням доброти, чесності, справедливості та цілеспрямованості. Він завжди боровся за правду і не залишався осторонь, коли хтось потребував допомоги.
Служба Україні була сенсом його життя. Підполковник внутрішньої служби, у 1995–2015 роках він проходив службу в Міністерстві внутрішніх справ та Державній кримінально-виконавчій службі України. Обіймав посаду начальника Львівського територіального відділу внутрішньої безпеки та протидії корупції. У 2015 році вийшов на пенсію за вислугою років. Однак спокійне життя було для нього неважливим, коли Батьківщина потребувала захисту.
У 2020 році, за власним бажанням, Ігор підписав контракт із 24-ю окремою механізованою бригадою імені короля Данила. Він зустрів початок повномасштабного вторгнення рф на передовій, борючись за свободу України. У червні 2022 року він став командиром стрілецького відділення
103-ї окремої бригади територіальної оборони імені митрополита Андрея Шептицького.
Його бойовий шлях пролягав через найгарячіші точки Харківщини, Донеччини та Луганщини. У надзвичайно складних умовах він проявляв героїзм: рятував поранених побратимів, забирав тіла загиблих із поля бою, не зважаючи на смертельну небезпеку.
25 травня 2023 року Ігор загинув під час виконання бойового завдання у Лимані Першому, Куп’янського району, Харківської області. Йому було 48 років. Поховали його на Личаківському цвинтарі, на полі почесних поховань. У нього залишилися дружина та двоє дітей, які щодня несуть біль втрати, але водночас горді за подвиг свого рідного.
Ігор Володимирович Легкий до останнього подиху залишився вірним присязі, захищаючи нашу землю. Його жертовність і відвага є прикладом для кожного українця.
Просимо Вас, пане Президенте, присвоїти Ігорю Володимировичу Легкому звання Героя України (посмертно), адже його життя і смерть були віддані нашій державі та її майбутньому.
З глибокою повагою та надією,
сім’я Легкого
Слава Україні!
Ми, сім’я Легкого Ігоря Володимировича, звертаємося до Вас із глибоким проханням – вшанувати пам’ять нашого батька, чоловіка та відданого захисника України, присвоївши йому звання Героя України (посмертно).
Ігор Володимирович Легкий народився 18 вересня 1974 року у місті Львові. Протягом свого життя він був уособленням доброти, чесності, справедливості та цілеспрямованості. Він завжди боровся за правду і не залишався осторонь, коли хтось потребував допомоги.
Служба Україні була сенсом його життя. Підполковник внутрішньої служби, у 1995–2015 роках він проходив службу в Міністерстві внутрішніх справ та Державній кримінально-виконавчій службі України. Обіймав посаду начальника Львівського територіального відділу внутрішньої безпеки та протидії корупції. У 2015 році вийшов на пенсію за вислугою років. Однак спокійне життя було для нього неважливим, коли Батьківщина потребувала захисту.
У 2020 році, за власним бажанням, Ігор підписав контракт із 24-ю окремою механізованою бригадою імені короля Данила. Він зустрів початок повномасштабного вторгнення рф на передовій, борючись за свободу України. У червні 2022 року він став командиром стрілецького відділення
103-ї окремої бригади територіальної оборони імені митрополита Андрея Шептицького.
Його бойовий шлях пролягав через найгарячіші точки Харківщини, Донеччини та Луганщини. У надзвичайно складних умовах він проявляв героїзм: рятував поранених побратимів, забирав тіла загиблих із поля бою, не зважаючи на смертельну небезпеку.
25 травня 2023 року Ігор загинув під час виконання бойового завдання у Лимані Першому, Куп’янського району, Харківської області. Йому було 48 років. Поховали його на Личаківському цвинтарі, на полі почесних поховань. У нього залишилися дружина та двоє дітей, які щодня несуть біль втрати, але водночас горді за подвиг свого рідного.
Ігор Володимирович Легкий до останнього подиху залишився вірним присязі, захищаючи нашу землю. Його жертовність і відвага є прикладом для кожного українця.
Просимо Вас, пане Президенте, присвоїти Ігорю Володимировичу Легкому звання Героя України (посмертно), адже його життя і смерть були віддані нашій державі та її майбутньому.
З глибокою повагою та надією,
сім’я Легкого
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Романів-Грицай Уляна Григорівна
22 листопада 2024
2.
Дудко Олена Олександрівна
22 листопада 2024
3.
Кошлай Діана Ігорівна
22 листопада 2024
4.
Заплацінська Маргарита Валеріївна
22 листопада 2024
5.
Кравченко Наталія Вікторівна
22 листопада 2024
6.
Рибак Наталя Михайлівна
22 листопада 2024
7.
Стеценко Ірина Олександрівна
22 листопада 2024
8.
Паращак Анастасія Петрівна
22 листопада 2024
9.
Сікора Вероніка N/a
22 листопада 2024
10.
Карташова Оксана Василівна
22 листопада 2024
11.
Олещук Христина Володимирівна
22 листопада 2024
12.
Гап'як Остап Володимирович
22 листопада 2024
13.
Гештень Тетяна Євгеніївна
22 листопада 2024
14.
Джердж Володимир Григорович
22 листопада 2024
15.
Ященко Наталія Леонідівна
22 листопада 2024
16.
Баценко Людмила Миколаївна
22 листопада 2024
17.
Ревть Марія-Діана Ярославівна
22 листопада 2024
18.
Горбач Марія-Мар'яна Андріївна
22 листопада 2024
19.
Шипот Галина Юріївна
22 листопада 2024
20.
Задворна Тетяна Михайлівна
22 листопада 2024
21.
Лук'янчук Наталія Михайлівна
22 листопада 2024
22.
Гап'як Діана Анатоліївна
22 листопада 2024
23.
Гамолюк Карина Володимирівна
22 листопада 2024
24.
Пшенична Оксана Вікторівна
22 листопада 2024
25.
Далекорей Любов Василівна
22 листопада 2024
26.
Пенцко Ірина Богданівна
22 листопада 2024
27.
Мельник Ілона Олександрівна
22 листопада 2024
28.
Іваненко Ірина Андріївна
22 листопада 2024
29.
Нирко Вікторія Романівна
22 листопада 2024
30.
Іванова Наталія Миколаївна
22 листопада 2024
1737
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 91 день
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.