Прошу присвоїти почесне звання «Герой України» (посмертно) капітану поліції Департаменту поліції особливого призначення ОШБ «ЛЮТЬ», штурмовий полк «Сафарі» Хуторній Тетяні Василівні, 23.03.1986 р.н., яка загинула під час виконання бойового завдання в м.Торецьк Донецької області.

Шановний пане Президенте!

Просимо Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) капітану поліції, інспектору взводу №2 роти №2 батальйону №2 полку управління поліції особливого призначення №1 (штурмовий полк «Сафарі») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» Хуторній Тетяні Василівні 23.03.1986 р.н. (позивний "Відьма"), яка народилася в м.Житомир.
Тетяна все своє свідоме життя присвятила служінню народу України. З 2007 року до моменту загибелі працювала в органах Управління МВС України. Пройшла нелегкий шлях від курсанта до капітана поліції.
З початком повномасштабного вторгнення Тетяна на рівні з чоловіками стала на захист нашої держави. У лютому 2023 року прийняла рішення доєднатися до Об`єднананоі штурмової бригади Національної поліції України «Лють»
З листопада 2023 року воювала в найгарячіших точках Донеччини, відважно йшла в бій на передових позиціях та стикаючись з ворогом віч у вічі.
Під ворожими обстрілами врятувала не одне життя, будучи медиком штурмового полку. Не мала медичної освіти, але пройшовши курси бойового медика отримала відповідні сертифікати. Зі слів побратимів та посестр Тетяна дійсно мала хист і велике бажання рятувати життя. Не боялася викликів і відмінно виконувала свою роботу. За це була нагороджена 24.09.2024 р. почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил Украіни Олександра Сирського «За збережене життя».
Мужня та відважна жінка сміливо йшла в бій пліч-о-пліч з чоловіками. Рятувала життя бійців не лише свого полку, а і інших підрозділів ЗСУ. Під ворожими обстрілами зупиняла кровотечі, рятувала кінцівки, піднімала бойовий дух побратимів та проводила безпечну евакуацію поранених до стабілізаційних пунктів.
Не зважаючи на поранення у липні 2024 року, швидко повернулась в стрій і продовжила боронити нашу землю.
На жаль, 12 жовтня 2024 року моя сестра загинула під час бойових дій у м.Торецьк Донецької області, отримавши численні поранення, до останнього намагаючись надати допомогу іншим.
За час сумлінної служби має безліч подяк, почесних грамот, а також відзначена:
- відзнакою УМВС «Знак Пошани УМВС України в Житомирській області» 2 ст., за сумлінне виконання службових обовязків, наказ УМВС 02.03.2010 р.
- нагрудним знаком «10 років сумлінної служби» наказ Національноі поліції України від 04.07.2022 № 891;
-нагрудним знаком « Учасник бойових дій» від 14.06.2024 р. №1502/59/03-2024;
- нагрудним знаком «За збережене життя» від 24.09.2024 р. Наказ ГК ЗСУ №1319;
Тетяна була віддана справі всього свого життя, своїй мрії дитинства - захищати справедливість. Зі слів побратимів, вона була справжнім воїном і багато чоловіків могли позаздрити її хоробрості та стійкості духу.
Я безкінечно пишаюся своєю сестричкою Героїнею. Тетяна віддала найцінніше за вільну Україну, за нас з вами – своє життя. Мала безліч планів та мрій. Залишила донечку Анастасію, яку виховувала сама. Дитина дуже чекала маму на свій день народження 14 жовтня, але, на жаль, отримала найжахливішу звістку свого життя.

Просимо присвоїти Хуторній Тетяні Василівні найвище почесне звання Держави Герой України (посмертно).
Уклін та шана Героїні! Вічна та світла пам'ять! Слава Україні!