№22/236668-еп
Присвоєння звання "Героя України (посмертно)"
Автор (ініціатор): Білоус Олександра Сергіївна
Дата оприлюднення: 06 листопада 2024
Пане Президенте, прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) моєму чоловікові,Сержанту поліції Білоус Владиславу Петровичу, поліцейському взводу № 1 роти № 1 батальйону № 3 ( «Одеса») полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк «Цунамі») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», який загинув 11.10.2024 року під час виконання бойового завдання з відсічі збройної агресії російської федерації проти України поблизу населеного пункту Торецьк Бахмутського району, Донецької області.
Народився та виріс в пгт Любашівка, Одеської області, 28.03.1996 року. До війни Владислав працював в Службі судової охорони та Національній поліції України.
Владислав любив життя. Кохав свою дружину, поважав своїх рідних та батьків. Завжди був готовий прийти на поміч друзям.
У липні 2024 року Владислав одружився. Та,на жаль, не зміг насолодитися вдосталь подружнім життям.
З початком повномасштабної збройної агресії проти України Владислав прийняв рішення перейти на службу до спецпідрозділу поліції.
У складі нового підрозділу Владислав приймав участь у боях з агресором у Донецькій, Харківських областях.
Приймав участь у боях за Кліщіївку, Вовчанськ,Карлівку, Торецьк і разом з іншими давав збройну відсіч ворогу. Неодноразово проявив себе як відважний боєць, напарник та мужньо виконував поставленні задачі командування.
В районі населеного пункту Торецьк, Владислав обороняв українські позиції від ворога і проявив справжній героїзм!
Побратими Владислава, були свідками його вчинків і знають, що він ніколи не боявся йти першим в бій!
Поблизу міста Торецьк, Владислав разом зі своїми побратимами відбивали штурм ворога, в результаті якого Владислав отримав поранення не сумісне з життям.
Я, як дружина пишаюся своїм чоловіком, він був найкращим Сином,найкращим Чоловіком та на жаль не встиг стати найкращим Батьком.
Ця петиція-це найменше, що я можу зробити для вшанування памʼяті свого чоловіка. Влад віддав за нас саме цінне, що було у нього, це своє молоде життя.
Владислав Білоус заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України (посмертно).
Дуже сподіваюся на Вашу підтримку, щоб віддати останню шану мужньому воїну.
Уклін та шана Герою. Вічна пам’ять. Слава Україні!
Народився та виріс в пгт Любашівка, Одеської області, 28.03.1996 року. До війни Владислав працював в Службі судової охорони та Національній поліції України.
Владислав любив життя. Кохав свою дружину, поважав своїх рідних та батьків. Завжди був готовий прийти на поміч друзям.
У липні 2024 року Владислав одружився. Та,на жаль, не зміг насолодитися вдосталь подружнім життям.
З початком повномасштабної збройної агресії проти України Владислав прийняв рішення перейти на службу до спецпідрозділу поліції.
У складі нового підрозділу Владислав приймав участь у боях з агресором у Донецькій, Харківських областях.
Приймав участь у боях за Кліщіївку, Вовчанськ,Карлівку, Торецьк і разом з іншими давав збройну відсіч ворогу. Неодноразово проявив себе як відважний боєць, напарник та мужньо виконував поставленні задачі командування.
В районі населеного пункту Торецьк, Владислав обороняв українські позиції від ворога і проявив справжній героїзм!
Побратими Владислава, були свідками його вчинків і знають, що він ніколи не боявся йти першим в бій!
Поблизу міста Торецьк, Владислав разом зі своїми побратимами відбивали штурм ворога, в результаті якого Владислав отримав поранення не сумісне з життям.
Я, як дружина пишаюся своїм чоловіком, він був найкращим Сином,найкращим Чоловіком та на жаль не встиг стати найкращим Батьком.
Ця петиція-це найменше, що я можу зробити для вшанування памʼяті свого чоловіка. Влад віддав за нас саме цінне, що було у нього, це своє молоде життя.
Владислав Білоус заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України (посмертно).
Дуже сподіваюся на Вашу підтримку, щоб віддати останню шану мужньому воїну.
Уклін та шана Герою. Вічна пам’ять. Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Ющенко Олена Михайлівна
23 листопада 2024
2.
Гандзюк Катерина Валеріївна
23 листопада 2024
3.
Мойсеєнко Людмила Вікторівна
23 листопада 2024
4.
Трофімчук Юліана Юріївна
23 листопада 2024
5.
Пучніна Марина Олексіївна
23 листопада 2024
6.
Мелешко Владислав Олегович
23 листопада 2024
7.
Рожнова Олена Юхимівна
23 листопада 2024
8.
Манилюк Анна Віталіївна
22 листопада 2024
9.
Корбяк Ольга Миколаївна
22 листопада 2024
10.
Каптьол Альона Іванівна
22 листопада 2024
11.
Феданько Марія Михайлівна
22 листопада 2024
12.
Скиба Тетяна Валеріївна
22 листопада 2024
13.
Дячишин Марія Василівна
22 листопада 2024
14.
Голяк Вячеслав Олексійович
22 листопада 2024
15.
Болжеларська Катерина Володимирівна
22 листопада 2024
16.
Пак Вікторія Віталіївна
22 листопада 2024
17.
Стародуб Олена Олексіївна
22 листопада 2024
18.
Соловйова Лілія Петрівна
22 листопада 2024
19.
Бирка Любов Ярославівна
22 листопада 2024
20.
Макарчук Марина Леонідівна
22 листопада 2024
21.
Наумко Ірина Богданівна
22 листопада 2024
22.
Крижановська Любов Іванівна
22 листопада 2024
23.
Мартишук Мар'яна Степанівна
22 листопада 2024
24.
Дождєва Жанна Вячеславівна
22 листопада 2024
25.
Семенко Ілона Миколаївна
22 листопада 2024
26.
Алтухова Оксана Ігорівна
22 листопада 2024
27.
Ших Юлія Володимирівна
22 листопада 2024
28.
Гумен Лілія Петрівна
22 листопада 2024
29.
Штойко Марина Володимирівна
22 листопада 2024
30.
Перон Ольга Іванівна
22 листопада 2024
8163
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 76 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.