Пане Президенте! Просимо Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) для мого брата, молодшого сержанта ТУШЕВСЬКОГО Максима Олеговича.
Народився він 13 квітня 2000 року в місті Славута Хмельницької області. Після закінчення навчання в школі, вступив у Шепетівський медичний фаховий коледж на освітньо-професійну програму «Лікувальна справа». Через 3 дні після отримання диплома, 1 липня 2020 року Максим підписав контракт і зайняв посаду фельдшер роти снайперів військової частини А0284.
Через деякий час роту було розформовано, а його переведено в зенітно ракетно – артилерійський дивізіон на посаду фельдшера, де в районі населеного пункту Щастя Луганської області, він приступив до виконання своїх обов’язків безпосередньо в зоні АТО/ООС.
Початок повномасштабного вторгнення Максим зустрів на полігоні Широкий лан, Миколаївської області, з якого він з побратимами відправилися зупиняти ворога. В один з наступних днів вони попали в оточення в Херсонській області, з якого впродовж декількох діб виходили невеликою групою. В подальші дні були важкі бої за місто Вознесенськ Миколаївської області і населені пункти поблизу нього.
Після вдалого зупинення ворога, він з підрозділом був направлений в район населеного пункту Сіверськ Донецької області, де вони тримали рубежі, поблизу населених пунктів Білогорівка, Серебрянка, Верхньокам’янське. Після стабілізації ситуації в цьому районі Максим з хлопцями брав участь в Слобожанському контрнаступі Збройних Сил України.
Після звільнення таких населених пунктів як Ізюм, Лиман, Борова Харківської області, тривалий час Максим брав участь у боях та рятував життя побратимів поблизу населеного пункту Кремінна (Серебрянський ліс) Луганської області.
Весною 2023 року Максим з підрозділом в якому він служив був перекинутий в район Бахмута Донецької області, де він брав активну участь у боях за Соледар, Бахмут, Іванівське.
В літку 2023р. він з побратимами брав участь в літньому наступі, в результаті якого був звільнений населений пункт Кліщіївка Донецької області. Будучи на посаді фельдшера він не раз ставив під загрозу своє життя та здоров’я, рятуючи побратимів та цивільне населення, а також коли мав можливість проводив навчання по тактичній медицині, зокрема і для інших підрозділів. Згодом поєднував роботу фельдшера з обов’язками оператора контрбатарейного радару.
В лютому 2024 року Максим перевівся в роту РУБАК частини А0284. 15 березня він успішно закінчив навчання з обслуговування та експлуатації БпАК «Вампір», а 6 травня успішно закінчив курс та отримав ПЕРШЕ в Україні присвоєння кваліфікації оператор БпЛА «R-34».
23 травня 2024 року, на 820 день війни – на день Героїв України, поблизу населеного пункту Кліщіївка Донецької області, під час виконання бойового завдання молодший сержант ТУШЕВСЬКИЙ Максим Олегович отримав поранення несумісні з життям.
Максим був найкращим сином, братом, онуком, надійним другом та побратимом. Він вмів підтримати, допомогти, намагався бути завжди на позитиві та налаштовував на позитив всіх навколо себе. Він був відповідальним, не любив довго засиджуватись на місці, завжди намагався розвиватись та самовдосконалюватись.
Максим був зразковим військовослужбовцем, який без вагань і без страху виконував накази командування, не ставлячи їх під сумнів.
Тому прошу Вас розглянути петицію та вжити необхідних заходів для присвоєння звання Герой України (посмертно) для молодшого сержанта ТУШЕВСЬКОГО Максима Олеговича.
Слава Україні!
Героям Слава!