№22/236388-еп

Шановний Пане Президенте! Прошу Вас присвоїти посмертно почесне звання "Герой України» моєму братові, Трофімуку Юрію Вікторовичу військовослужбовцю прикордоннику старшому солдату.

Автор (ініціатор): Трофімук Віктор Вікторович
Дата оприлюднення: 01 листопада 2024
Шановний Пане Президенте!

Прошу Вас присвоїти посмертно почесне звання "Герой України» моєму братові, Трофімуку Юрію Вікторовичу військовослужбовцю прикордоннику старшому солдату.

Юрій народився 28 квітня 1992 року у м. Львів, де і проживав. Із початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації добровольцем став на захист Держави від окупантів вступивши до лав 5-го прикордонного Сумського загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Він виконував обовʼязки інспектора прикордонної служби 2 категорії - кулеметника 1 групи інспекторів прикордонної служби 2 відділення інспекторів 5 прикордонної застави(з місцем дислокації н.п. Миропілля) 2 прикордонної комендатури (з місцем дислокації н.п. Писарівка)
5 прикордонного загону Державної прикордонної служби
України, та неодноразово брав участь у бойових завданнях на Сумщині та Донеччині.

У 2024 році отримав почесну грамоту за зразкове виконання службових обов’язків.
4 травня 2024 року одержав вогнепальне осколкове поранення правої ноги, але після відновлення Юрій (позивний ОЛХ) знову повернувся на фронт до своїх побратимів, демонструючи відданість та мужність. Його девіз був: «Якщо не я, то хто?»

Трофімук Юрій Вікторович в/ч 9953 захищаючи державний суверенітет України загинув 10 жовтня 2024 року на північно - східному напрямку Сумської області, під час виконання бойового завдання витягуючи побратима з поля бою. До останного подиху залишався вірним присязі, своєму народу, своїм побратимам, та Україні.

В бою неодноразово підтверджував свою мужність та незламність. Своїми вчинками Юрій став прикладом для всіх українців, показавши силу духу та патріотизм.

У Юрія залишилися мама, два брати, дядько і маленька племінниця.
Побратими відгукуються про нього як надійного та вірного товариша, який завжди був готовий прийти на допомогу і таким залишить у нашій памʼяті. Йому навіки залишиться 32 роки. Віддавши найцінніше - своє життя Юрій заслуговує на найвищу державну нагороду.

Уклін та шана Герою! Вічна пам'ять! Слава Україні!

З повагою,
Трофімук Віктор Вікторович.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Куцалаба Марта Сергіївна
23 листопада 2024
2.
Костюкевич Тетяна Іванівна
23 листопада 2024
3.
Курс Ольга Григорівна
23 листопада 2024
4.
Юнак Микола Васильович
23 листопада 2024
5.
Остроус Наталія Григорівна
23 листопада 2024
6.
Карась Соломія Ігорівна
23 листопада 2024
7.
Оленіч Тетяна Олександрівна
23 листопада 2024
8.
Юнак Любов Миколаївна
23 листопада 2024
9.
Комісарик Ірина Володимирівна
23 листопада 2024
10.
Надільна Вікторія Богданівна
23 листопада 2024
11.
Баландюх Ірина Михайлівна
23 листопада 2024
12.
Кочубей Олена Миколаївна
23 листопада 2024
13.
Біленко Євгенія Анатоліївна
23 листопада 2024
14.
Шалавило Наталія Чеславівна
23 листопада 2024
15.
Шаганець Василь Іванович
23 листопада 2024
16.
Іпатова Маріанна Йожефівна
23 листопада 2024
17.
Рижов Василь Олексійович
23 листопада 2024
18.
Башко Мар''яна Володимирівна
23 листопада 2024
19.
Данько Євгенія Олександрівна
23 листопада 2024
20.
Жуковська Галина Іванівна
23 листопада 2024
21.
Денисенко Марина Петрівна
23 листопада 2024
22.
Трофімчук Юліана Юріївна
23 листопада 2024
23.
Хома Іванна Михайлівна
23 листопада 2024
24.
Соколова Анастасія Русланівна
23 листопада 2024
25.
Гаврих Людмила Володимирівна
23 листопада 2024
26.
Рибачук Ганна Василівна
23 листопада 2024
27.
Загура Людмила Олександрівна
23 листопада 2024
28.
Борбич Вікторія Русланівна
23 листопада 2024
29.
Марчук Наталія Вікторівна
23 листопада 2024
30.
Косаківська Віта Василівна
23 листопада 2024
10132
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 71 день
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.