Прохання про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) Масалютіну Артему Олександровичу Воїну ССО

Шановний Пане Президенте!

Прошу розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно)


МАСАЛЮТІНУ АРТЕМУ ОЛЕКСАНДРОВИЧУ (Позивний АЛЕКС)

Незламний Герой, не склав зброї після десяток поранень і більш як пів року стримував навалу рашиської нечисті з компресійний переломом тіла Th5 хребця I ступеня з тимчасовим порушенням функції ( довідка ВЛК 2514 від 13.10.2023) не залишив пораненого побратима і відмовився від евакуації, загинув в пекельному Бахмутському районі, в районі с.Богданівка Часо-Ярівської громади



народився 22 січня 1994 року у м.Берислав Херсонської області, у родині робітників. З дитинства працював на томатному полі.
У 2011році закінчив Новокаховський професійний електротехнічний ліцей. Здобув професію електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування
З 2013року працював офіціантом у м.Києві в закладах мережі ресторанів Піца Celentano, спочатку офіціантом, трохи згодом- поваром-пічником. З 2020 працював на підприємствах вантажо перевізникиків. Не одружений.

Мав загострене почуття справедливості. Любив життя і людей, дуже любив дітей, міг би стати чудовим чоловіком та татусем.
Хоч і доля змалечку колихала Героя на жорстких подушках Артем не втратив здатність любити і поважати інших. Завжди відгукувався на прохання про допомогу, завжди підтримував інших у тяжкі хвилини і завжди радів успіхам друзів. Як згадують про нього друзі : «якщо не знаєш як вдіяти – іди до Артема, він завжди знаходив потрібні слова для порад»
Ще коли Артем був зовсім малим з родини пішов батько, пізніш мама змушена була шукати роботу в інших містах далеко від дому. Проживав зі старшим братом та бабусею. Мабуть тому і був мудрішим та відповідальнішим за своїх однолітків. Загартований долею він не здавався і в тяжкі хвилини, ГЕРОЙ………………………

З перших днів повномаштабного вторгнення добровільно долучився до лав ДУК ПС 13 сотні в місті Києві. Приймав участь у бойових виїздах з оборони Києва.
З квітня 2022 по 16.03.2023 солдат радіотелефоніст у в/ч А 0661 ССО
З 23.03.2023 навідник механізованої роти у в/ч А4574 214-й ОPFOR
19.04.2023 отримав осколкове поранення лівого плеча при виконані бойового завлання в м.Бахмут
Виписаний з відділення Первомайської ЦРЛ 02.05.2023
21.05.2023 отримав вибухову травму при виконані бойового завдання . в м.Бахмут
05.06.2023 року наказом №1213 відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандуючого ЗСУ «Золотий хрест»



09.07.2023 отримав вибухову травму, поранення при виконані бойового завдання в м.Бахмут
24.07.2023 отримав вибухову травму, поранення при виконані бойового завдання в м.Бахмут. Акуботравма забій поперекового відділу хребта, ВОГн поранення правої кісті руки
07.08.2023 отримав вибухову травму, забій поперекового відділу хребта
при виконані бойового завлання в м.Бахмут, як наслідок компресійний перелом тіла Th5 хребця I ступеня з тимчасовим порушенням функції ( довідка ВЛК 2514 від 13.10.23)
На лікування звернувся лиш 16.08.2023 коли біль була вже за межею терпимості. Попри настанови лікарів пройти повне лікування виписався 21.08.2023 і знову у бій разом з Побратусиками. Так називав свою камуфляжну родину Артем
20.12.2023 поранення правої гомілки ( ВОП дотичне) при виконані бойового завдання в Бахмутському р-ні , Після поранення продовжив виносити майно роти та допомагав морально підтримувати бійців при виході групи з позицій під щільним мінометним вогнем. Госпіталізовано до хірург.відділення Павлоградської ЦРЛ, стан середньої важкості
27.12.23 повторно прооперовано, виписаний 08.01.2024року
З 15.01.24 по 28.01.24 перебував на лікувані в центрі лікування та реабілітації ДП Клінічний санаторій Роща

05.02.2024 бойове поранення, вивих гомілки та акуботравма, пролікований в умовах медичної роти і 10.02.2024року повернувся на бойові позиції.

11 лютого 2024 року поранений на бойовій позиції, відмовився від евакуації, не залишив побратима.
Загинув разом з Ягодкою Сергієм Костянтиновичем в районі с. Богданівка Бахмутського району Донецької області. Залишився біля пораненого Побратима ……..Позиції тримали до кінця……
То був весь наш Артем………… 189 см. Доброти та 115 кг. Мужності та Честі……………..

ВІЧНА ЧЕСТЬ І ШАНА НЕЗЛАМНИМ ГЕРОЯМ!!!