№22/235576-еп
Присвоєння звання Героя України (посмертно) Нишпоренку Максиму Миколайовичу
Автор (ініціатор): Максименко Анна Олексіївна
Дата оприлюднення: 14 жовтня 2024
Президенту України.
Ми, громадяни України, звертаємося з проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) Нишпоренку Максиму Миколайовичу, снайперу 2-ї категорії в 1-му розвідувальному відділенні, 2-го розвідувального взводу, розвідувальної роти військової частини А0139. За його незламну мужність, самопожертву та відданість нашій Батьківщині, яку він захищав до останнього подиху.
Нишпоренко Максим Миколайович, народивля 27 листопада 1994 року, від початку повномасштабної війни став на захист рідної землі. Максим активно брав участь у підтриманні порядку, чергуючи у складі мобільних груп. Однак його бажання захищати Україну спонукало його до важливішого кроку — вступу до лав Збройних Сил України.
У своїй військовій службі він проявив себе як відповідальний, хоробрий і відданий солдат, який з честю виконував свої обов'язки. Максим залишився вірним військовій присязі до останнього і самовіддано боровся за свободу та незалежність своєї країни.
26 вересня 2024 року життя Максима обірвалося під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Торецьк Бахмутського району Донецької області. Йому було лише 29 років. Ця трагічна втрата стала ударом для його родини, друзів та односельців, які знали Максима як світлу, добру та чуйно людину, завжди готову прийти на допомогу. Він був другом для багатьох, його щирість та відданість завжди викликали повагу.
Максим Нишпоренко віддав своє життя, захищаючи Україну та наше спільне майбутнє. Він гідний найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно) — за свій безмежний патріотизм, героїзм та вірність рідній країні!
Присвоєння цього звання Максиму стане належним визнанням його подвигу та увічнить пам'ять про нього як про справжнього героя, який віддав життя за свободу та незалежність нашої держави!
Нашому герою назавжди 29!
Слава Герою України!
Слава Україні!
Ми, громадяни України, звертаємося з проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) Нишпоренку Максиму Миколайовичу, снайперу 2-ї категорії в 1-му розвідувальному відділенні, 2-го розвідувального взводу, розвідувальної роти військової частини А0139. За його незламну мужність, самопожертву та відданість нашій Батьківщині, яку він захищав до останнього подиху.
Нишпоренко Максим Миколайович, народивля 27 листопада 1994 року, від початку повномасштабної війни став на захист рідної землі. Максим активно брав участь у підтриманні порядку, чергуючи у складі мобільних груп. Однак його бажання захищати Україну спонукало його до важливішого кроку — вступу до лав Збройних Сил України.
У своїй військовій службі він проявив себе як відповідальний, хоробрий і відданий солдат, який з честю виконував свої обов'язки. Максим залишився вірним військовій присязі до останнього і самовіддано боровся за свободу та незалежність своєї країни.
26 вересня 2024 року життя Максима обірвалося під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Торецьк Бахмутського району Донецької області. Йому було лише 29 років. Ця трагічна втрата стала ударом для його родини, друзів та односельців, які знали Максима як світлу, добру та чуйно людину, завжди готову прийти на допомогу. Він був другом для багатьох, його щирість та відданість завжди викликали повагу.
Максим Нишпоренко віддав своє життя, захищаючи Україну та наше спільне майбутнє. Він гідний найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно) — за свій безмежний патріотизм, героїзм та вірність рідній країні!
Присвоєння цього звання Максиму стане належним визнанням його подвигу та увічнить пам'ять про нього як про справжнього героя, який віддав життя за свободу та незалежність нашої держави!
Нашому герою назавжди 29!
Слава Герою України!
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Хижняк Галина Василівна
23 листопада 2024
2.
Самотоєнко Людмила Георгіївна
23 листопада 2024
3.
Слота Мар'яна Ігорівна
23 листопада 2024
4.
Шкуліпа Вікторія Євгенівна
23 листопада 2024
5.
Мохнач Олеся Олександрівна
23 листопада 2024
6.
Комовци Оксана Володимирівна
23 листопада 2024
7.
Легойда Ганна Зіновіївна
23 листопада 2024
8.
Сіненко Інна Петрівна
23 листопада 2024
9.
Чернюк Ірина Василівна
23 листопада 2024
10.
Королюк Олеся Олександрівна
23 листопада 2024
11.
Іващенко Лариса Володимирівна
23 листопада 2024
12.
Клюй Анна Вадимівна
23 листопада 2024
13.
Дудчак Аліна Тарасівна
23 листопада 2024
14.
Бисага Ірина Валеріївна
23 листопада 2024
15.
Золотовська Валентина Василівна
23 листопада 2024
16.
Стецюк Ольга Іванівна
23 листопада 2024
17.
Каськова Юлія Миколаївна
23 листопада 2024
18.
Борейко Єлисавета-Марія Олегівна
23 листопада 2024
19.
Штурма Христина Ігорівна
23 листопада 2024
20.
Рибчук Юліана Богданівна
23 листопада 2024
21.
Стадніченко Тетяна Григорівна
23 листопада 2024
22.
Таранюк Віталій Анатолійович
23 листопада 2024
23.
Тополюк Ірина Василівна
23 листопада 2024
24.
Гончаренко Дар'я Анатоліївна
23 листопада 2024
25.
Бощук Анастасія Іванівна
23 листопада 2024
26.
Воронков Олександр Володимирович
23 листопада 2024
27.
Шевченко Віта Юріївна
23 листопада 2024
28.
Воробець Лілія Ярославівна
23 листопада 2024
29.
Легка Анастасія Ігорівна
23 листопада 2024
30.
Штурма Ірина Олегівна
23 листопада 2024
14142
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 52 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.