№22/235496-еп
Присвоєння почесного звання "Герой України" (посмертно)
Автор (ініціатор): Ільченко Вікторія Вячеславівна
Дата оприлюднення: 11 жовтня 2024
Шановний Пане Президенте!
До Вас звертається дружина загиблого військовослужбовця Ільченко Романа Сергійовича. Прошу присвоїти почесне звання "Герой України" (посмертно) моєму чоловікові, батьку двох дітей, відважному захиснику нашої Батьківщини, старшому солдату гранатометнику стрілецького відділення ,стрілецького взводу ,стрілецької роти 2 стрілецького батальйону, військової частини А 1376 58 бригади з позивним – «Житон».
3 травня 2022 року призваний по мобілізації до Збройних сил України та зарахований до особового складу роти охорони Корюківського РТЦК і СП.
З 13 квітня 2023 року проходив військову службу по захисту Батьківщини на Сході країни. Брав участь в боях на Бахмуцькому , Лиманському , Мар'янському та Курахівського напрямків. Він ніколи не був багатослівним, але завжди своїми вчинками доводив, що він найкращий син, тато, коханий чоловік, брат, кум, друг, побратим…
Він вірив в світле майбутнє та був опорою для нас усіх. Був доброзичливим, привітним до людей, завжди усміхненим, турботливим, із щирою душею і добрим серцем. Від моменту перебування в зонах активних бойових дій, він ніколи не скаржився, що йому важко, навпаки старався підтримувати усіх, переконуючи, що все буде добре.
Роман був відважним воїном, справжнім патріотом та захисником своєї Батьківщини. До останнього подиху він залишався вірним своїм побратимам, своєму народові та своїй Батьківщині.
Україна повинна знати своїх Героїв, своїх захисників, мужніх та відважних воїнів своєї Держави. Роман був добрим, чуйним, скромним і водночас відважним. 13 квітня 2024 року поблизу населеного пункту. Новодонецьке Волноваського району Донецької області Роман загинув від вибухової травми, виконуючи військовий обов’язок з оборони та відсічі збройної агресії російської федерації проти України.
Хто його знав, говорить, що такі люди, як він – зустрічаються вкрай рідко. Роман усе віддав за нас із вами, за вільну Україну та мир, віддав своє життя, маючи ще стільки планів та нездійснених мрій.
Всі пишаються Героєм України!
Слава Україні!
Героям Слава!
До Вас звертається дружина загиблого військовослужбовця Ільченко Романа Сергійовича. Прошу присвоїти почесне звання "Герой України" (посмертно) моєму чоловікові, батьку двох дітей, відважному захиснику нашої Батьківщини, старшому солдату гранатометнику стрілецького відділення ,стрілецького взводу ,стрілецької роти 2 стрілецького батальйону, військової частини А 1376 58 бригади з позивним – «Житон».
3 травня 2022 року призваний по мобілізації до Збройних сил України та зарахований до особового складу роти охорони Корюківського РТЦК і СП.
З 13 квітня 2023 року проходив військову службу по захисту Батьківщини на Сході країни. Брав участь в боях на Бахмуцькому , Лиманському , Мар'янському та Курахівського напрямків. Він ніколи не був багатослівним, але завжди своїми вчинками доводив, що він найкращий син, тато, коханий чоловік, брат, кум, друг, побратим…
Він вірив в світле майбутнє та був опорою для нас усіх. Був доброзичливим, привітним до людей, завжди усміхненим, турботливим, із щирою душею і добрим серцем. Від моменту перебування в зонах активних бойових дій, він ніколи не скаржився, що йому важко, навпаки старався підтримувати усіх, переконуючи, що все буде добре.
Роман був відважним воїном, справжнім патріотом та захисником своєї Батьківщини. До останнього подиху він залишався вірним своїм побратимам, своєму народові та своїй Батьківщині.
Україна повинна знати своїх Героїв, своїх захисників, мужніх та відважних воїнів своєї Держави. Роман був добрим, чуйним, скромним і водночас відважним. 13 квітня 2024 року поблизу населеного пункту. Новодонецьке Волноваського району Донецької області Роман загинув від вибухової травми, виконуючи військовий обов’язок з оборони та відсічі збройної агресії російської федерації проти України.
Хто його знав, говорить, що такі люди, як він – зустрічаються вкрай рідко. Роман усе віддав за нас із вами, за вільну Україну та мир, віддав своє життя, маючи ще стільки планів та нездійснених мрій.
Всі пишаються Героєм України!
Слава Україні!
Героям Слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Хамрик Вікторія Анатоліївна
23 листопада 2024
2.
Лисенко Оксана Віталіївна
23 листопада 2024
3.
Комовци Оксана Володимирівна
23 листопада 2024
4.
Виловатий Павло Юрійович
23 листопада 2024
5.
Літинська Юлія Михайлівна
23 листопада 2024
6.
Підпригорщук Марія Павлівна
23 листопада 2024
7.
Ожога Микита Андрійович
23 листопада 2024
8.
Легка Анастасія Ігорівна
23 листопада 2024
9.
Гончаренко Дар'я Анатоліївна
23 листопада 2024
10.
Батуліна Катерина Володимирівна
23 листопада 2024
11.
Сенічев Олександр Васильович
23 листопада 2024
12.
Ажаж Тетяна Олексіївна
23 листопада 2024
13.
Слюсар Марія Василівна
23 листопада 2024
14.
Грабарець Інна Василівна
23 листопада 2024
15.
Самсоненко Яна Олександрівна
23 листопада 2024
16.
Москот Лілія Олександрівна
23 листопада 2024
17.
Слюсар Тетяна Миколаївна
23 листопада 2024
18.
Біденко Сергій Анатолійович
23 листопада 2024
19.
Білоконь Богдана Сергіївна
23 листопада 2024
20.
Рачинський Олександр Григорович
23 листопада 2024
21.
Поліщук Віталій Григорович
23 листопада 2024
22.
Чебанова Оксана Петрівна
23 листопада 2024
23.
Волощенко Валерія Олександрівна
23 листопада 2024
24.
Суворова Світлана Анатоліївна
23 листопада 2024
25.
Остапенко Сергій Олексійович
23 листопада 2024
26.
Феданько Марія Михайлівна
23 листопада 2024
27.
Коваленко Тетяна Володимирівна
23 листопада 2024
28.
Шрамко Анастасія Олександрівна
23 листопада 2024
29.
Клюєва Тетяна Олександрівна
23 листопада 2024
30.
Іпатова Маріанна Йожефівна
23 листопада 2024
9497
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 49 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.