№22/235396-еп

Присвоїти героя України посмертно сестрі Кушнір Альоні Миколаївнаі за відданість Україні, наджіночий героїм та мужність перед ворогом!

Автор (ініціатор): Федоров Андрій Володимирович
Дата оприлюднення: 11 жовтня 2024
Присвоєння звання Героя України (посмертно) Альоні Миколаївні Кушнір (Новіцькій), старшому сержанту, медичному інструктору ОЗСП НГУ «Азов».

Шановний пане Президенте!

Просимо Вас розглянути петицію про присвоєння звання «Герой України» (посмертно), Альоні Миколаївні Кушнір (Новіцькій), старшому сержанту, медичному інструктору ОЗСП НГУ «Азов».
Альона Миколаївна Кушнір народилася в селі Морозів Дунаєвецького району на Хмельниччині. Виросла в багатодітній сім'ї з двома братами і сестрою. Ще підлітком вона втратила маму та сестру, які померли від важкої недуги.
Змалечку дівчина мала хист до малювання, займалася легкою атлетикою. Однак коли постав вибір професії, пішла навчатись на медсестру, до того в родині лікарів не було. Після закінчення у 2011 році Чемеровецького медичного коледжу п'ять років працювала у шпиталі в Хмельницькому. Там вийшла заміж за військового з полку «Азов» й народила сина Іллю. За два роки переїхала з дитиною до Маріуполя, де служив чоловік. І згодом сама підписала контракт і почала службу бойовим медиком у частину Національної гвардії України. Доводилося бувати і в зоні АТО/ООС – рятувати побратимів під обстрілами. Виїжджала на міжнародні навчання на полігонах, а потім передавала отриманий досвід у частині.
Медична інструкторка Нацгвардії Альона Кушнір Новіцька перші дні вторгнення зустріла в Маріуполі – відправила сина з дідусем вона на захід країни, сама ж залишилася боронити Маріуполь.
«Ми в 2014 році відбили цих орків, то й зараз відіб’ємо», – сказала Альона
Маріуполь тоді був пеклом. Його бомбили вдень і вночі. В Альони були постійні виїзди. Вона спочатку виконувала обов’язки бойового медика, а потім її перевели на посаду медичної інструкторки.
Вона неодноразово витягувала з поля бою побратимів, ризикуючи своїм життям. Її мужності та професіоналізму потрібно було ще повчитись.
«Не жалій, я медик, я військова і я українка», - написала вона близькій подрузі.

17 березня 2022 року старший сержант Кушнір записала відеозвернення з бункеру «Азовсталі», яке поширили журналісти, щоби привернути увагу світу до гуманітарної катастрофи у Маріуполі.
«Деблокуйте Маріуполь і дайте можливість привезти медикаменти, евакуювати поранених і по-людськи поховати мертвих. Місто, яке воювало за всю країну вісім років і воює тепер. Ми не мученики, ми – борці! Але зараз потребуємо допомоги всієї України!», - закликала жінка у відео.
Загинула Альона Кушнір 15 квітня 2022 року у місті Маріуполь — окупанти кинули на «Азовсталь» протибункерну тритонну бомбу. Три поверхи бетонного приміщення обвалилися, поховавши під собою людей. За місяць до того їй виповнилося 30 років… Альону не дочекалися бабуся та два брати. Залишився сиротою 9-річний син Ілля.
Самовідданість та сміливість Альони заслуговують пошани та вдячності, а історія життя, військова звитяга та її подвиг варті, щоб їй було присвоєно почесне звання Героя України (посмертно).
Нагороджена:
• орден «За мужність» II ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
• орден «За мужність» III ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, зразкове виконання службового обов'язку.
Вічна пам'ять та шана справжній Героїні, яка пожертвувала собою заради Вільної та Незалежної України найціннішим – своїм життям!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Тимощук Тетяна Вікторівна
23 листопада 2024
2.
Шклярук Оксана Володимирівна
23 листопада 2024
3.
Лепетун Карина Сергіївна
23 листопада 2024
4.
Остапюк Каріна Олександрівна
23 листопада 2024
5.
Акімова Іванна Анатоліївна
23 листопада 2024
6.
Єльченко-Лобовська Анжела Сергіївна
23 листопада 2024
7.
Шумєєва Тетяна Вікторівна
23 листопада 2024
8.
Завідковська Ірина Романівна
23 листопада 2024
9.
Ковальчук Богдан Сергійович
23 листопада 2024
10.
Руденко Тетяна Миколаївна
23 листопада 2024
11.
Костенко Оксана Владиславівна
23 листопада 2024
12.
Комовци Оксана Володимирівна
23 листопада 2024
13.
Шепель Наталія Володимирівна
23 листопада 2024
14.
Ковальчук Лариса Тарасівна
23 листопада 2024
15.
Савчик Анастасія Валеріївна
23 листопада 2024
16.
Винарчук Ольга Олександрівна
23 листопада 2024
17.
Шведова Алла Миколаївна
23 листопада 2024
18.
Закревська Олена Василівна
23 листопада 2024
19.
Журавльова Наталя Валентинівна
23 листопада 2024
20.
Кочубей Олена Миколаївна
23 листопада 2024
21.
Іпатова Маріанна Йожефівна
23 листопада 2024
22.
Ющенко Олена Михайлівна
23 листопада 2024
23.
Червінська Ірина Вячеславівна
22 листопада 2024
24.
Янішена Любов Василівна
22 листопада 2024
25.
Борбич Вікторія Русланівна
22 листопада 2024
26.
Перон Ольга Іванівна
22 листопада 2024
27.
Паранька Оксана Василівна
22 листопада 2024
28.
Мохорт Наталія Анатоліївна
22 листопада 2024
29.
Кірсанова Євгенія Ігорівна
22 листопада 2024
30.
Шевченко Валентина Василівна
22 листопада 2024
5121
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 49 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.