№22/235348-еп
присвоєння заслуженого і почесного звання Героя України (посмертно) майору Ганжі Олексію Григоровичу
Автор (ініціатор): Ганжа Ангеліна Олександрівна
Дата оприлюднення: 10 жовтня 2024
Шановний пане Президенте, просимо Вас присвоїти заслужене і почесне звання Героя України (посмертно) Ганжа Олексій Григорович, який був майором 27 полку Національної гвардії України Північного Київського Територіального Управління Національної гвардії України, він загинув 14 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Берилівка Чернігівської області поблизу Державного кордону України що межує з країнами агресора, героїчно захищаючи Україну.
Ганжа Олексій Григорович народився 09.03.1996р. в с. Рижкі, Коропського району Чернігівської області. Був кадровим офіцером, патріотом, який не словами, а ділом доводив свою любов до України. В мирному житті - був вірним другом, люблячим батьком, чоловіком, братом та сином. Неймовірно з дитинства любив футбол, легку атлетику має багато нагород. З початку повномасштабного вторгнення Герой без вагань, боронив оточений Чернігів, стояв на захисті України і перебував в лавах бійців, які боронили нашу державу без посередньо на одному з основних напрямків під час повномаштабного вторгнення 24.02.2024.
Останній бій воїна відбувся 14 вересня 2024 року по близу населеного пункту Берилівка Чернігівської області поблизу Державного кордону України що межує з країнами агресора. Ніхто краще не охарактеризує майора, командира як його побратими. Вони вважали його доброю, справжньою людиною та відданим патріотом рідної батьківщини.
Під час атаки ворожим дроном по атомобілю яким пересувалась група швидкого реагування він взяв весь удар зривної та направленої дії вибухової хвилі заради збереження життя своїх побратимів. Олексій своїми діями врятував життя двох своїх підлеглих (побратимів), але сам загинув отримавши враження свого тіла, не сумісні з життям. Ціною свого життя він врятував двох людей, а сам загинув, прийнявши в край важливе рішення для збереження життя особового складу. У майора залишилась дружина та маленький 5-ти річний син. Мати й тато залишилися без сина, брат без брата а я дружина, втратила коханого чоловіка та батька маленького хлопчика. Вдячні йому за відвагу, велику жертву заради України та усіх нас і просимо присвоїти таке заслужене та почесне звання Героя України (посмертно). Дуже просимо, будь ласка, не відмовити нам у нашому проханні.
Ганжа Олексій Григорович народився 09.03.1996р. в с. Рижкі, Коропського району Чернігівської області. Був кадровим офіцером, патріотом, який не словами, а ділом доводив свою любов до України. В мирному житті - був вірним другом, люблячим батьком, чоловіком, братом та сином. Неймовірно з дитинства любив футбол, легку атлетику має багато нагород. З початку повномасштабного вторгнення Герой без вагань, боронив оточений Чернігів, стояв на захисті України і перебував в лавах бійців, які боронили нашу державу без посередньо на одному з основних напрямків під час повномаштабного вторгнення 24.02.2024.
Останній бій воїна відбувся 14 вересня 2024 року по близу населеного пункту Берилівка Чернігівської області поблизу Державного кордону України що межує з країнами агресора. Ніхто краще не охарактеризує майора, командира як його побратими. Вони вважали його доброю, справжньою людиною та відданим патріотом рідної батьківщини.
Під час атаки ворожим дроном по атомобілю яким пересувалась група швидкого реагування він взяв весь удар зривної та направленої дії вибухової хвилі заради збереження життя своїх побратимів. Олексій своїми діями врятував життя двох своїх підлеглих (побратимів), але сам загинув отримавши враження свого тіла, не сумісні з життям. Ціною свого життя він врятував двох людей, а сам загинув, прийнявши в край важливе рішення для збереження життя особового складу. У майора залишилась дружина та маленький 5-ти річний син. Мати й тато залишилися без сина, брат без брата а я дружина, втратила коханого чоловіка та батька маленького хлопчика. Вдячні йому за відвагу, велику жертву заради України та усіх нас і просимо присвоїти таке заслужене та почесне звання Героя України (посмертно). Дуже просимо, будь ласка, не відмовити нам у нашому проханні.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Пономаренко Тетяна Василівна
23 листопада 2024
2.
Сисоєва Яна Андріївна
23 листопада 2024
3.
Михайловська Анна Олександрівна
23 листопада 2024
4.
Бундюк Світлана Вікторівна
23 листопада 2024
5.
Євпак Ніна Михайлівна
23 листопада 2024
6.
Ковалько Марина Володимирівна
23 листопада 2024
7.
Іщук Марія Сергіївна
23 листопада 2024
8.
Єльченко-Лобовська Анжела Сергіївна
23 листопада 2024
9.
Захаревич Тетяна Василівна
23 листопада 2024
10.
Рябчун Андрій Миколайович
23 листопада 2024
11.
Нестерчук Катерина Іванівна
23 листопада 2024
12.
Чубак Надія Ярославівна
23 листопада 2024
13.
Пономарьова Тетяна Вікторівна
23 листопада 2024
14.
Чубак Наталія Ігорівна
23 листопада 2024
15.
Самотоєнко Людмила Георгіївна
23 листопада 2024
16.
Кісельов Микола Олександрович
23 листопада 2024
17.
Комовци Оксана Володимирівна
23 листопада 2024
18.
Стадник Дар'я Аркадіївна
23 листопада 2024
19.
Полюхович Лариса Григорівна
23 листопада 2024
20.
Карпова Людмила Миколаївна
23 листопада 2024
21.
Яковенко Світлана Миколаївна
23 листопада 2024
22.
Дідич Світлана Михайлівна
23 листопада 2024
23.
Привалова Валерія Олександрівна
23 листопада 2024
24.
Рихлінська Анастасія Сергіївна
23 листопада 2024
25.
Рімко Марія Михайлівна
23 листопада 2024
26.
Янчик Марина Миколаївна
23 листопада 2024
27.
Логвиненко Анастасія Олександрівна
23 листопада 2024
28.
Марцинюк Світлана Василівна
23 листопада 2024
29.
Федорович Андрій Володимирович
23 листопада 2024
30.
Соколенко Ганна Сергіївна
23 листопада 2024
15773
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 48 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.