№22/235336-еп
Присвоєння звання Героя України(посмертно)
Автор (ініціатор): Приймак Юлія Сергіївна
Дата оприлюднення: 09 жовтня 2024
Пане презеденте!
Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини, солдату навіднику танкового взводу танкової роти батальйону забезпечення навчального процесу військового інституту танкових військ НТУ "ХПІ" Алексеєнко Євгену Юрійовичу 29.04.1984 р.н.
Народився Євген 29 квітня 1984 року в хуторі Ніколаївський Кагальницького району Ростовської області. 1998 році переїхав з родиною в Україну Харківську область Ізюмський район село Явірське. В 2002 році прходив службу в армії, танкові війська. Після проходження служби працював в колгоспі водієм та зварювальником. З 2014 по 2015 рік відбув в зону АТО. Був нагородженний медаллю " Учасника бойових дій". Після повернення працював в Харкові на будівництві зварювальником. Після початку повномаштабного вторгнення Євген добровільно, не вагаючись став на захист нашої Батьківщини. Він постійно перебував в найгарячіших точках Харківської та Донецької областей. Перебуваючи під Бахмутом в січні 2023 року, Євген втратив найдорожчу людину-маму. Материнське серце не витримало хвилювань за сина. Захищаючи сувіренітет та цілісність країни Євген отримував легкі контузії. Але він ніколи не жалівся що йому важко, що він втомився. Він завжди говорив що все витримає та мріяв про Перемогу.
Зі слів побратимів Євген був справжнім та майстерним воїном. Користувався повагою та авторитетом. Був щирим, відвертим, надійним товаришем. Завжди намагався у всьому допомогти.
1 жовтня 2023 року був нагороджений орденом "Золотий Хрест".
На превеликий жаль 1 березня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Колодязі Донецької області, внаслідок ураження противником танку отримав поранення не сумісне з життям.
Поховали Євгена на цвинтарі в рідному селі Явірське 7 березня 2024 року поряд з батьками.
У Євгена залишилась сестра, плимінники,та 16 річна донька. Я пишаюсь своїм дядьком-Героєм, а двоє мої маленьких діточок своїм дідусем.Він для нас справжній Герой. Пане презеденте, від імені сестри, плимінників, побратимів та онуків просимо підтримати петицію та присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) солдату Алексеєнко Євгену Юрійовичу 29.04.1984 року народження. Нашому Герою назавжди 39 років!! Слава Герою України!
Слава Україні!
Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини, солдату навіднику танкового взводу танкової роти батальйону забезпечення навчального процесу військового інституту танкових військ НТУ "ХПІ" Алексеєнко Євгену Юрійовичу 29.04.1984 р.н.
Народився Євген 29 квітня 1984 року в хуторі Ніколаївський Кагальницького району Ростовської області. 1998 році переїхав з родиною в Україну Харківську область Ізюмський район село Явірське. В 2002 році прходив службу в армії, танкові війська. Після проходження служби працював в колгоспі водієм та зварювальником. З 2014 по 2015 рік відбув в зону АТО. Був нагородженний медаллю " Учасника бойових дій". Після повернення працював в Харкові на будівництві зварювальником. Після початку повномаштабного вторгнення Євген добровільно, не вагаючись став на захист нашої Батьківщини. Він постійно перебував в найгарячіших точках Харківської та Донецької областей. Перебуваючи під Бахмутом в січні 2023 року, Євген втратив найдорожчу людину-маму. Материнське серце не витримало хвилювань за сина. Захищаючи сувіренітет та цілісність країни Євген отримував легкі контузії. Але він ніколи не жалівся що йому важко, що він втомився. Він завжди говорив що все витримає та мріяв про Перемогу.
Зі слів побратимів Євген був справжнім та майстерним воїном. Користувався повагою та авторитетом. Був щирим, відвертим, надійним товаришем. Завжди намагався у всьому допомогти.
1 жовтня 2023 року був нагороджений орденом "Золотий Хрест".
На превеликий жаль 1 березня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Колодязі Донецької області, внаслідок ураження противником танку отримав поранення не сумісне з життям.
Поховали Євгена на цвинтарі в рідному селі Явірське 7 березня 2024 року поряд з батьками.
У Євгена залишилась сестра, плимінники,та 16 річна донька. Я пишаюсь своїм дядьком-Героєм, а двоє мої маленьких діточок своїм дідусем.Він для нас справжній Герой. Пане презеденте, від імені сестри, плимінників, побратимів та онуків просимо підтримати петицію та присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) солдату Алексеєнко Євгену Юрійовичу 29.04.1984 року народження. Нашому Герою назавжди 39 років!! Слава Герою України!
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Скляр Надія Мусіївна
23 листопада 2024
2.
Янченко Наталія Олександрівна
23 листопада 2024
3.
Пономаренко Тетяна Василівна
23 листопада 2024
4.
Курило Василь Іванович
23 листопада 2024
5.
Бундюк Світлана Вікторівна
23 листопада 2024
6.
Терлецька Катерина Сергіївна
23 листопада 2024
7.
Козаковська Олександра Михайлівна
23 листопада 2024
8.
Чайка Оксана Василівна
23 листопада 2024
9.
Скосар Юлія Андріївна
23 листопада 2024
10.
Ковалько Марина Володимирівна
23 листопада 2024
11.
Омельченко Костянтин Олегович
23 листопада 2024
12.
Романишин Наталія Михайлівна
23 листопада 2024
13.
Іщук Марія Сергіївна
23 листопада 2024
14.
Єльченко-Лобовська Анжела Сергіївна
23 листопада 2024
15.
Шумєєва Тетяна Вікторівна
23 листопада 2024
16.
Шамаєв Василь Миколайович
23 листопада 2024
17.
Дмитрюк Лідія Дмитрівна
23 листопада 2024
18.
Мотенко Анна Богданівна
23 листопада 2024
19.
Дремова Катерина Іванівна
23 листопада 2024
20.
Дрингаль Аліна Петрівна
23 листопада 2024
21.
Мазур Ірина Миколаївна
23 листопада 2024
22.
Шелест Ольга Василівна
23 листопада 2024
23.
Коротошин Ірина Василівна
23 листопада 2024
24.
Старинська Уляна Василівна
23 листопада 2024
25.
Волощак Юлія Степанівна
23 листопада 2024
26.
Королевська Катерина Петрівна
23 листопада 2024
27.
Лозовий Мар'ян Володимирович
23 листопада 2024
28.
Микитюк Валерія Сергіївна
23 листопада 2024
29.
Ткач Любов Іванівна
23 листопада 2024
30.
Меляник Вероніка Степанівна
23 листопада 2024
16428
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 47 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.