Присвоєння звання Героя України (посмертно) Гаморі Віталію Володимировичу

Шановний пане Президент!

Прошу Вас присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) відважному і хороброму захиснику нашої України.

Мій чоловік, Гаморя Віталій Володимирович, 18.08.1979 р.н. наступного дня, після повномасштабного вторгнення рф, прийнявши самостійне рішення, пішов у Кропивницький МТЦК та СП, де добровільно призвався до Збройних сил України, так як розумів, що стояти осторонь не буде. Пішов усвідомлено захищати наше життя і свободу, але втратив своє таке просте, чесне та молоде життя.
В результаті розподілу був призначений на посаду стрільця в роту охорони Кіровоградського ОТЦК та СП, де навесні після виявленого бажання разом з іншими військовослужбовцями був переведений до 2-го стрілецького батальйону військової частини А1736 на посаду гранатометника 1-го стрілецького відділення, 3-го стрілецького взводу, 1-ї стрілецької роти, де отримав позивний «Гамлет».
Після бойового злагодження, в складі вищезгаданого підрозділу був відряджений у зону бойових дій в Миколаївській області. Після успішної оборони та відсічі ворога підрозділ передислокували до Херсонської області для подальшого виконання бойового завдання.
В листопаді 2022 року після звільнення силами оборони правого берегу Херсонщини підрозділ мого чоловіка без будь якого відновлення вирушив на оборону міста Бухмут, Донецької області. Під час жорстоких боїв взимку 2022 – 2023 «Гамлет» неодноразово, як розповідали побратими, виявляв героїзм та мужність рятуючи життя під артилерійськими обстрілами своїх співслужбовців. 17 січня 2023 отримав осколкове порання під час оборони суверенітету України та був направлений в госпіталь на операцію та лікування. В тому ж січні 57 ОМПБр було виведено на відновлення.
Рішенням командування роти, за проявлену відповідальність, надійність та стійкість солдата Гаморю Віталія Володимировича було відряджено для навчання на посаду командира стрілецького відділення. Навчання закінчив, але посаду, на жаль, очолити так і не встиг. В цей час, бригаду, після доукомплектування знову було направлено в Бахмутський район Донецької області, куди після закінчення навчання вирушив мій чоловік.
04 травня 2023 року близько 7:45 по РОП «Кардинал», на якому знаходився і Гаморя Віталій Володимирович був нанесений масований артилерійський обстріл, під час якого мій чоловік, ризикуючи власним життям, подався до сусідньої позиції, по якій вдарила ворожа артилерія для надання першої до медичної допомоги постраждалим побратимам, під час цього, повторний залп ворожої САУ «Гіацинт» залишив мене без чоловіка, наших дітей без люблячого батька, батьків без сина, сестру без брата, друзів без дуже доброзичливої та небайдужої людини…

Солдат Гаморя Віталій Володимирович був до останньої хвилини свого життя був вірний військовій присязі та мужньо обороняв нашу країну від окупантів. Вважаю справедливим присвоєння йому звання Героя України.