Шановний Пане Президент!
Прохання від Матері та Сестри.
Присвоїти звання Героя України посмертно. Відважному Старшому Солдату частини А0693
навідник оператор розвідувального взводу.
Бохенко Станіславу 1998 р. народження. Якому назавжди залишиться 25 !
У 19 років 2017, одразу після закінчення школи, долучився до Збройних Сил України, з дитинства мріяв бути війсковим.
Перше своє тяжке поранення (наскрізне торакоабдомінальне) отримав 05.2020 року, у бою поблизу н.п Авдіївка. Перебуваючи у відділенні реанімації та інтенсивної терапії 25 діб, та після тривалої тяжкої реабілітації, у 2021 році, повертається на фронт. За його
словами "Він не міг залишатися вдому, коли його побратими гинуть на Війні".
Друге поранення мінно вибухове, отримав у березні 2022 року. При виконанні бойового завдання в районі с.Марянка, Донецька обл.
У вересні 2022 року отримує третє поранення мінно вибухове, біля н.п Співне, Донецька обл. Та знову повертається до побратимів, та стає на захист Батьківщини.
Скалічений, але нескорений!
Гідно захищав незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, до останнього подиху.
11 січня 2023 року, загинув під час штурмових дій з боку збройних сил РФ, в населеному пункті Красная Гора Бахмутського р-н. отримав вибухову травму несумісною із життям.
Вважаю, мій Брат гідний звання Героя України! Віддавши свою вірність та безцінне життя, на благо Батьківщині!
Ми пишаємось нашим захисником! Герою Слава!