Прошу вас розглянути петицію звання Героя України ( посмертно) військовослужбовцю ЗСУ моєму татові Кузику Павла Степановичу. Старшому сержанту та старшому механіку-довій механізованого батальйону військової частини А0998. 2 вересня 1972 року народження, жителю села Іванівка Тернопільської обл.
На момент повномасштабного вторгнення перебував в дома зі своєю сім'єю в Україні де незабаром був призваний до лав Збройних Сил України.
Завжди справедливий, відважний, сильний таким пам'ятаємо його ми та побратими, справжнього "Господаря" як у цивільному так і у воєнному житті.
Мій тато завжди дбав, щоб всього в усіх було вдосталь, вмів обходитися в любій ситуації. На кожен свій "вихід" йшов безстрашно, адже завжди говорив "Хто,як не я".
24 листопада 2022 року в районі селища Бахмутське Донецької області наш Захисник прийняв свій останній бій.
Без люблячого татка залишилося троє дітей і троє маленьких онуків яких він дуже сильно любив і обіцяв їм повернутися. Пишаюся своїм татом, його відданістю військовій присязі на вірність Українському народові і вважаю, що він заслуговує на найвищу державну нагороду почесне звання "Герой України" (посмертно).
Прошу Вас, Пане Президент, присвоїти бійцю Збройних Сил України моєму татові Кузику Павлу Степановичу цю нагороду.
Вічна пам'ять, честь та слава всім захисникам та захисницям, котрі відали свої життя за наше сьогодення.
Слава Героям!