№22/234762-еп
Шановний пане Президенте! Прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України(посмертно) солдату Колмиковy Дмитру Олеговичу стрільцю-снайперу в/ч А4699,який з відвагою та професіоналізмом захищав свою Батьківщінy.
Автор (ініціатор): Колмикова Світлана Леонідівна
Дата оприлюднення: 30 вересня 2024
Я, Колмикова Світлана Леонідівна, звертаюся до Вас з проханням присвоїти почесне звання Героя України(посмертно) моєму чоловікові Колмиковy Дмитру Олеговичу з позивним "ТИХИЙ" стрільцю снайперу 47 окремо мexанізірованої бригади "МАГУРА" в/ч А4699,за його надзвичайну хоробрість і відданість у захисті нашої Бaтьківщіни.
Дмитро народився 13 жовтня 1987 року в селі Чемужівкa, що на Хaрківщіні.С 1994-2005 вчився в місцевій школі, після закінчення поступив в на заочне відділення до Української інженерно- педагогічної академії. В 2011 році отримав вищу освіту за спеціальністю " Професійне навчання. Експлутація та ремонт місцевого автомобільного транспорту" та здобув кваліфікацію "інженера-механіка, викладача дисциплін в галузі транспорту". В 2012 році Дмитро створив сім"ю та виховував сина.
4 березня 2022 року Дмитро став на захист, свободу та Незалежність, не вагаючись взявши до рук зброю щоб захищати свою сім"ю, свою Батьківщіну. Дмитро вступив до в/ч А4454 помічником -гранатометника та тривалий час боронив в найгарячіших містах Донецька як Вугледар, Петропавлівка. Згодом був переведен до в/ч А4699 47 окремої механізірованої бригади "МАГУРА" стрільцем-снайпером, в складі якої за наказом командування відбув на Запорізький напрямок. брав участь у заходах необхідних для забеспечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв"язку з військовою агресією Російською Федерацією проти України в населених пунктах Мала Токмачка, Новоданилівка, Роботине Запорізької області.
23 липня 2023 року Колмиков Дмитро Олегович загинув в наслідоквійськових дій,вибухів та осколків на полі бою в ході бойового завдання поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області Пологівського району.
Дмитро був, щирим та відкритим у спілкуванні. безвідмовним та неймовірно позитивний, завжди готовий прийти на допомогу, мав багато друзів, відважним воїном, патріотом та захистником своєї Батьківщини. До останього подиху залишався вірним своїм побратимам, своєму народові, своїй Батьківщині. Україна повинна знати своїх Героїв, своїх Захистників.
Його гаслом було "Все буде добре, за нами правда, з нами Бог та Україна"! Він був найкращій чоловік, люблячий батько для свого сина, хорошим сином, братом, вірним другом!
Вічна пам"ять і шана всім, хто віддав життя за Україну! Жорстока війна забирає найкращих, Дмитро є і назавжди для нас Героєм! Тому звертаюсь до Вас пане Президенте визнати це на офіційному рівні, присвоївши йому звання Героя України (посмертно)!
Дмитро народився 13 жовтня 1987 року в селі Чемужівкa, що на Хaрківщіні.С 1994-2005 вчився в місцевій школі, після закінчення поступив в на заочне відділення до Української інженерно- педагогічної академії. В 2011 році отримав вищу освіту за спеціальністю " Професійне навчання. Експлутація та ремонт місцевого автомобільного транспорту" та здобув кваліфікацію "інженера-механіка, викладача дисциплін в галузі транспорту". В 2012 році Дмитро створив сім"ю та виховував сина.
4 березня 2022 року Дмитро став на захист, свободу та Незалежність, не вагаючись взявши до рук зброю щоб захищати свою сім"ю, свою Батьківщіну. Дмитро вступив до в/ч А4454 помічником -гранатометника та тривалий час боронив в найгарячіших містах Донецька як Вугледар, Петропавлівка. Згодом був переведен до в/ч А4699 47 окремої механізірованої бригади "МАГУРА" стрільцем-снайпером, в складі якої за наказом командування відбув на Запорізький напрямок. брав участь у заходах необхідних для забеспечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв"язку з військовою агресією Російською Федерацією проти України в населених пунктах Мала Токмачка, Новоданилівка, Роботине Запорізької області.
23 липня 2023 року Колмиков Дмитро Олегович загинув в наслідоквійськових дій,вибухів та осколків на полі бою в ході бойового завдання поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області Пологівського району.
Дмитро був, щирим та відкритим у спілкуванні. безвідмовним та неймовірно позитивний, завжди готовий прийти на допомогу, мав багато друзів, відважним воїном, патріотом та захистником своєї Батьківщини. До останього подиху залишався вірним своїм побратимам, своєму народові, своїй Батьківщині. Україна повинна знати своїх Героїв, своїх Захистників.
Його гаслом було "Все буде добре, за нами правда, з нами Бог та Україна"! Він був найкращій чоловік, люблячий батько для свого сина, хорошим сином, братом, вірним другом!
Вічна пам"ять і шана всім, хто віддав життя за Україну! Жорстока війна забирає найкращих, Дмитро є і назавжди для нас Героєм! Тому звертаюсь до Вас пане Президенте визнати це на офіційному рівні, присвоївши йому звання Героя України (посмертно)!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Добросько Лариса Миколаївна
23 листопада 2024
2.
Шклярук Оксана Володимирівна
23 листопада 2024
3.
Винарчук Ольга Олександрівна
23 листопада 2024
4.
Томчук Оксана Сергіївна
23 листопада 2024
5.
Чорнобай Алла Володимирівна
23 листопада 2024
6.
Баєва Інна Петрівна
23 листопада 2024
7.
Чопик Леся Степанівна
23 листопада 2024
8.
Качан Олена Вікторівна
22 листопада 2024
9.
Шевченко Валентина Василівна
22 листопада 2024
10.
Лябах Ірина Анатоліївна
22 листопада 2024
11.
Паньків Інна Володимирівна
21 листопада 2024
12.
Кордюк Тарас Богданович
21 листопада 2024
13.
Пугач Ірина Миколаївна
21 листопада 2024
14.
Кульбачна Валентина Іванівна
21 листопада 2024
15.
Венгерчук Ірина Григорівна
20 листопада 2024
16.
Кочубей Олена Миколаївна
20 листопада 2024
17.
Судило Надія Венедиктівна
20 листопада 2024
18.
Котлярчук Лілія Валеріївна
20 листопада 2024
19.
Боброва Оксана Валентинівна
19 листопада 2024
20.
Савчук Юлія Петрівна
19 листопада 2024
21.
Мацюк Надія Іванівна
19 листопада 2024
22.
Мартимянова Тетяна Олександрівна
19 листопада 2024
23.
Величко Олеся Василівна
18 листопада 2024
24.
Крупа Тетяна Богданівна
18 листопада 2024
25.
Несміянова Анастасія Андріївна
18 листопада 2024
26.
Рябоволик Юлія Юріївна
18 листопада 2024
27.
Бугаєць Інна Володимирівна
18 листопада 2024
28.
Березіна Мирослава Леонідівна
18 листопада 2024
29.
Рісна Мар'яна Степанівна
17 листопада 2024
30.
Довгалюк Людмила Станіславівна
17 листопада 2024
1480
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 37 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.