18.05.2024 року набули чинності зміни до законів "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов'язок та військову службу", за якими велика частина тих, хто мав дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи втратили право на відстрочку та звільнення з військової служби. Законодавці залишили це право лише для тих військовозобов’язаних і військовослужбовців, "які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів".
Чим викликана така дискримінація родичів інших осіб з інвалідністю 3-ї групи - незрозуміло. Людина може мати проблеми з серцем, слухом, іншими органами й системами. Але всі ці органи в неї на місці, а серце взагалі лише одне. Тому за цією нормою її чоловік (дружина) втрачає право на відстрочку. І у випадку мобілізації особа з інвалідністю залишається сам на сам зі своїми проблемами.
Бажання законодавців звузити лазівки для ухилення від призову можна зрозуміти. Але воно не має суперечити ані Конституції (яка не дозволяє звуження вже наявних прав і свобод), ані здоровому глузду (виходить, якщо в дружини немає вуха, то її чоловік має право на відстрочку, а якщо вона погано чує, то ні). Навряд чи ця норма допоможе суттєво поповнити військо. Але вона вже створює проблеми родичам тих людей, які законно отримали, а не "купили" інвалідність.
Прошу усунути цю дискримінацію і внести до Верховної Ради проєкт закону про надання права на відстрочку та звільнення з військової служби тим, хто має дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю 3-ї групи незалежно від діагнозу.