№22/234106-еп
Присвоїти заслужене та почесне звання Героя України (посмертно) начальнику відділення протиповітряної оборони 150 ОМБр підполковнику Заркуа Володимиру Сергійовичу.
Автор (ініціатор): Заркуа Людмила Володимирівна
Дата оприлюднення: 16 вересня 2024
Шановний Пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти заслужене та почесне звання Героя України (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини, підполковнику, начальнику відділення протиповітряної оборони 150 ОМБр Заркуа Володимиру Сергійовичу 24.07.1993р.н., жителю м.Камінь-Каширський, Волинської області.
У 2014 році, коли російські окупанти вторглися на український Донбас, молодий курсант Володимир Заркуа достроково закінчив Харківський університет Повітряних Сил та одразу вирушив на бойовий рубіж. У розташуванні 24 ОМБр спершу Володимир обіймав посаду заступника командира зенітної ракетно-артилерійської батареї, тримав оборону на Луганському напрямку, під шквальними обстрілами ворогами утримував легендарний 31 блокпост на Бахмутській трасі. За свої бойові досягнення у 2016 році був нагороджений відзнакою Президента України за участь в антитерористичній операції.
Талановитий та умілий військовослужбовець швидко просувався карʼєрними сходами. У 2020 році вже капітан, Володимир Заркуа звільнився в запас у звʼязку із закінченням строку контракту, проте продовжив військову службу в Камінь-Каширському ТЦК на посаді начальника відділення офіцерів запасу і кадрів. Однак офіцер у тилу своєї користі не бачив. Згуртувши біля себе собі подібних, готових до найнебезпечніших викликів бійців, тих, хто відповідально візьметься за справу цілеспрямовано бити окупанта на всіх рубежах, він подає рапорт і бере участь у формуванні 150 ОМБр . У 2023 - 2024 роках начальник відділення протиповітряної оборони 150 бригади Володимир зі своїм підрозділом завдає втрат загарбникам на Півночі країни, а згодом - на Східному напрямку.
У молодому віці 30-ти років заслужено отримав звання підполковника, був незламним та вірним сином України, пліч-о-пліч та з року в рік разом зі своїми побратимами боровся за справедливість та цілісність нашої держави. Незважаючи на жорстокі реалії війни залишався добрим та чуйним другом, сином, батьком та чоловіком. Володимир був відданий військовій присязі на вірність українському народові, він - саме той, кого вічно памʼятатимуть, кого шануватимуть і згадуватимуть з сумом та болем у душі.
У день Прапора 23 серпня 2024 року Володимир загинув на полі бою, отримавши травми несумісні з життям, поблизу міста Торецьк на Донеччині, залишивши без своєї любові та турботи батьків, дружину, доньку та сина.
Підполковник Заркуа Володимир Сергійович достойний найвищої державної нагороди - Героя України (посмертно).
Низький уклін, шана, нетлінна памʼять хороброму воїну. Слава Україні!
Прошу Вас присвоїти заслужене та почесне звання Героя України (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини, підполковнику, начальнику відділення протиповітряної оборони 150 ОМБр Заркуа Володимиру Сергійовичу 24.07.1993р.н., жителю м.Камінь-Каширський, Волинської області.
У 2014 році, коли російські окупанти вторглися на український Донбас, молодий курсант Володимир Заркуа достроково закінчив Харківський університет Повітряних Сил та одразу вирушив на бойовий рубіж. У розташуванні 24 ОМБр спершу Володимир обіймав посаду заступника командира зенітної ракетно-артилерійської батареї, тримав оборону на Луганському напрямку, під шквальними обстрілами ворогами утримував легендарний 31 блокпост на Бахмутській трасі. За свої бойові досягнення у 2016 році був нагороджений відзнакою Президента України за участь в антитерористичній операції.
Талановитий та умілий військовослужбовець швидко просувався карʼєрними сходами. У 2020 році вже капітан, Володимир Заркуа звільнився в запас у звʼязку із закінченням строку контракту, проте продовжив військову службу в Камінь-Каширському ТЦК на посаді начальника відділення офіцерів запасу і кадрів. Однак офіцер у тилу своєї користі не бачив. Згуртувши біля себе собі подібних, готових до найнебезпечніших викликів бійців, тих, хто відповідально візьметься за справу цілеспрямовано бити окупанта на всіх рубежах, він подає рапорт і бере участь у формуванні 150 ОМБр . У 2023 - 2024 роках начальник відділення протиповітряної оборони 150 бригади Володимир зі своїм підрозділом завдає втрат загарбникам на Півночі країни, а згодом - на Східному напрямку.
У молодому віці 30-ти років заслужено отримав звання підполковника, був незламним та вірним сином України, пліч-о-пліч та з року в рік разом зі своїми побратимами боровся за справедливість та цілісність нашої держави. Незважаючи на жорстокі реалії війни залишався добрим та чуйним другом, сином, батьком та чоловіком. Володимир був відданий військовій присязі на вірність українському народові, він - саме той, кого вічно памʼятатимуть, кого шануватимуть і згадуватимуть з сумом та болем у душі.
У день Прапора 23 серпня 2024 року Володимир загинув на полі бою, отримавши травми несумісні з життям, поблизу міста Торецьк на Донеччині, залишивши без своєї любові та турботи батьків, дружину, доньку та сина.
Підполковник Заркуа Володимир Сергійович достойний найвищої державної нагороди - Героя України (посмертно).
Низький уклін, шана, нетлінна памʼять хороброму воїну. Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Вихватенко Валерія Максимівна
23 листопада 2024
2.
Новохатня Олена Володимирівна
23 листопада 2024
3.
Костенко Марина Іванівна
23 листопада 2024
4.
Дорофєєва Яніна Олександрівна
23 листопада 2024
5.
Павлишин Олена Володимирівна
23 листопада 2024
6.
Чіботару Ірина Володимирівна
23 листопада 2024
7.
Обраменко Наталія Анатоліївна
23 листопада 2024
8.
Салогуб Олександр Петрович
23 листопада 2024
9.
Баличева Надія Семенівна
23 листопада 2024
10.
Сурело Валентина Миколаївна
23 листопада 2024
11.
Сизоненко Ірина Миколаївна
23 листопада 2024
12.
Решетник Валентина Юріївна
23 листопада 2024
13.
Коваль Людмила Олексіївна
23 листопада 2024
14.
Турчин Олег Іванович
23 листопада 2024
15.
Гуняченко Лілія Петрівна
23 листопада 2024
16.
Нудьга Надія Олександрівна
23 листопада 2024
17.
Кіяшко Юлія Анатоліївна
23 листопада 2024
18.
Клочко Лариса Сергіївна
23 листопада 2024
19.
Макаренко Ольга Іванівна
23 листопада 2024
20.
Пучнін Ігор Валерійович
23 листопада 2024
21.
Мусієнко Антоніна Юріївна
23 листопада 2024
22.
Дудар Ольга Леонідівна
23 листопада 2024
23.
Запорожченко Людмила Євгеніївна
23 листопада 2024
24.
Манжосов Євген Олександрович
23 листопада 2024
25.
Рягузов Олександр Павлович
23 листопада 2024
26.
Юрченко Галина Олександрівна
23 листопада 2024
27.
Лебедь Дмитро Вікторович
23 листопада 2024
28.
Горох Олена Миколаївна
23 листопада 2024
29.
Флячинська Тетяна Петрівна
23 листопада 2024
30.
Кожушко Мар'яна Олександрівна
23 листопада 2024
24062
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 24 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.