№22/234066-еп
Присвоїти звання Героя України (посмертно) старшому солдату Гутіку Владиславу Сергійовичу
Автор (ініціатор): Гутік Ірина Петрівна
Дата оприлюднення: 16 вересня 2024
Шановний пане Президенте! Прошу Вас присвоїти почесне звання Герой України (посмертно), хороброму захиснику нашої Батьківщини, моєму сину, ГУТІКУ ВЛАДИСЛАВУ СЕРГІЙОВИЧУ 03.12.2001 року народження.
Старший солдат Владислав Гутік був мешканцем села Ялтушків Барської громади Ялтушківського старостату Вінницької області.
З перших місяців повномасштабного вторгнення Владислав вступив до лав ЗСУ — у 59-ту окрему мотопіхотну бригаду імені Якова Гандзюка військової частини А1619, воював на Миколаївщині та Донеччині. У 2023 році отримав нагороду «Золотий хрест» за проявлену мужність і успішне виконання завдань під час бою, високі показники у бойовій підготовці, бездоганне несення бойового чергування та зразкову поведінку у повсякденній діяльності. Загинув оборонець 26 серпня 2024 року поблизу населеного пункту Красногорівка Покровського району Донецької області. Під час артилерійського обстрілу старший навідник бойової машини реактивного артилерійського взводу реактивної артилерійської батареї Владислав Гутік отримав поранення, несумісні з життям.
Владислав був життєрадісною людиною, завжди хотів жити та пройти це життя щасливо. Позитивна людина, яка відважно боронила кордони нашої держави з перших місяців повномасштабного вторгнення. Не роздумуючи підписав контракт, і хотів через світлі свої думки захищати нашу країну від чорної нечисті. Велика людина з великої літери – Владислав, який ніколи не боявся говорити правду, говорив її всім, за це його і поважали. Швидко приймав рішення та реалізовував свої ідеї та не боявся цього.
Людина, якій ми будемо дякувати все своє прожите життя на цьому світі за те, що дала приклад і показала своїми діями, що таке кохання. Владислав був чуйним сином, коханим чоловіком, люблячим батьком, вірним другом, справжнім Героєм. Він мріяв про щасливе життя та віддав найцінніше для того, аби ми всі були вільні, будували кращу державу, цінували життя, яке маємо.
Ми завжди будемо згадувати твою доброту, твій теплий усміх і твою відданість.
Ти був і завжди залишишся героєм нашого серця. Твоя пам'ять буде жити у кожному з нас, у кожному дні, що минає, і в кожній мрії, яку ми маємо.
Пане Президенте, від імені мами, всієї родини та побратимів просимо присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) нашому Владиславу.
Нашому Герою назавжди 22!!!
Слава Герою України!
Старший солдат Владислав Гутік був мешканцем села Ялтушків Барської громади Ялтушківського старостату Вінницької області.
З перших місяців повномасштабного вторгнення Владислав вступив до лав ЗСУ — у 59-ту окрему мотопіхотну бригаду імені Якова Гандзюка військової частини А1619, воював на Миколаївщині та Донеччині. У 2023 році отримав нагороду «Золотий хрест» за проявлену мужність і успішне виконання завдань під час бою, високі показники у бойовій підготовці, бездоганне несення бойового чергування та зразкову поведінку у повсякденній діяльності. Загинув оборонець 26 серпня 2024 року поблизу населеного пункту Красногорівка Покровського району Донецької області. Під час артилерійського обстрілу старший навідник бойової машини реактивного артилерійського взводу реактивної артилерійської батареї Владислав Гутік отримав поранення, несумісні з життям.
Владислав був життєрадісною людиною, завжди хотів жити та пройти це життя щасливо. Позитивна людина, яка відважно боронила кордони нашої держави з перших місяців повномасштабного вторгнення. Не роздумуючи підписав контракт, і хотів через світлі свої думки захищати нашу країну від чорної нечисті. Велика людина з великої літери – Владислав, який ніколи не боявся говорити правду, говорив її всім, за це його і поважали. Швидко приймав рішення та реалізовував свої ідеї та не боявся цього.
Людина, якій ми будемо дякувати все своє прожите життя на цьому світі за те, що дала приклад і показала своїми діями, що таке кохання. Владислав був чуйним сином, коханим чоловіком, люблячим батьком, вірним другом, справжнім Героєм. Він мріяв про щасливе життя та віддав найцінніше для того, аби ми всі були вільні, будували кращу державу, цінували життя, яке маємо.
Ми завжди будемо згадувати твою доброту, твій теплий усміх і твою відданість.
Ти був і завжди залишишся героєм нашого серця. Твоя пам'ять буде жити у кожному з нас, у кожному дні, що минає, і в кожній мрії, яку ми маємо.
Пане Президенте, від імені мами, всієї родини та побратимів просимо присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) нашому Владиславу.
Нашому Герою назавжди 22!!!
Слава Герою України!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Новохатня Олена Володимирівна
23 листопада 2024
2.
Щербіна Юлія Вікторівна
23 листопада 2024
3.
Солтис Валентина Петрівна
23 листопада 2024
4.
Дорофєєва Яніна Олександрівна
23 листопада 2024
5.
Довженко Катерина Василівна
23 листопада 2024
6.
Дудар Ольга Леонідівна
23 листопада 2024
7.
Турчик Андрій Володимирович
23 листопада 2024
8.
Решетник Валентина Юріївна
23 листопада 2024
9.
Торчило Іванна Іванівна
23 листопада 2024
10.
Богатир Антон Вікторович
23 листопада 2024
11.
Москот Лілія Олександрівна
23 листопада 2024
12.
Трубчанін Олена Юріївна
23 листопада 2024
13.
Коломієць Олена Володимирівна
23 листопада 2024
14.
Лавренчук Тетяна В'ячеславівна
23 листопада 2024
15.
Черниш Інна Миколаївна
23 листопада 2024
16.
Свиридюк Оксана Миколаївна
23 листопада 2024
17.
Якимович Альона Валеріївна
23 листопада 2024
18.
Анікулаєсі Анастасія Вячеславівна
23 листопада 2024
19.
Мітура Світлана Євгеніївна
23 листопада 2024
20.
Рукавишнікова Анастасія Павлівна
23 листопада 2024
21.
Кучинська Тетяна Володимирівна
23 листопада 2024
22.
Бойченко Наталка Володимирівна
23 листопада 2024
23.
Пашко Оксана Платонівна
23 листопада 2024
24.
Малярчук Іванна Анатоліївна
23 листопада 2024
25.
Феданько Марія Михайлівна
23 листопада 2024
26.
Недашківська Валерія Віталіївна
23 листопада 2024
27.
Гриців Марія Дмитрівна
23 листопада 2024
28.
Стирта Алла Анатоліївна
23 листопада 2024
29.
Бондаренко Ірина Василівна
23 листопада 2024
30.
Войтіховська Марія Андріївна
23 листопада 2024
20478
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 24 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.