Шановний пане президент просимо вас присвоїти Звання Героя України (посмертно)
Хороброму захиснику нашої Батьківщини військовослужбовцю,солдату,навідника танкового взводу роти вогневої підтримки в/ч А7407 232-го окремого батальйону 128(ТРо). Іванченко Владислав Ігорович 21.05.2000 року народження,жителю Сумської області, міста Ромни,за сумлінне виконання бойових завдань в районі населеного пункту Старомайорське Донецької області,загинув 24 жовтня 2023 року,під час обстрілу взводного опорного пункту з артилерії.Він відважно дивився в обличчя ворога і зберіг стійкість до останнього подиху.
Іванченко Владислав народився 21 травня 2000 року,у м.Ромни Сумської області,у 2006 році став учнем 1 класу Роменської загальноосвітньої школи |-||ступенів номер 9.Після її закінчення у 2018 році вступив до Роменського вищого професійного училища,де отримав диплом кваліфікованого робітника з професії "монтажник санітарно-технічних систем і устаткування,електрогазозварник"
З 21 липня 2020 року по грудень 2021 року Владислав проходив службу у лавах Збройних Сил України.
Після повномасштабного вторгнення рф до України 31 березня 2022 року Владиславу знову довелося взяти до рук зброю і стати на захист власної родини і своєї Батьківщини.Він вступив добровольцем до Роменської ТРо,яка у складі бригади територіальної оборони Сумщини захищала область від російських окупантів.Від своїх командирів стрілець Владислав Іванченко отримав кілька нагород та відзнак за сумлінне виконання військового обов'язку.
На початку жовтня 2023 року підрозділ ,у якому проходив службу Владислав,введено до складу Сил оборони,які захищають Україну від російських нападників на південно-східному напрямку.Його призначено навідником танкового взводу роти вогневої підтримки.
За півтора роки участі у бойових зіткненнях з ворогом Владиславу вдалося побувати вдома і побачитися з рідними всього двічі.У травні 2023р.у Владислава Іванченка народився син,якого він назвав на честь свого побратима.За кілька місяців військовий підрозділ,у складі якого служив Владислав,готувався до відправки на Схід.Тоді ж молодий батько тримав на руках свого сина вдруге,і як виявилося, востаннє...
Наприкінці жовтня 2023 р.під час ворожого артилерійського обстрілу позицій зведеного підрозділу у Донецькій області у бліндаж,в якому перебував Владислав із бойовими товаришами,влучив снаряд.Родина довго шукала тіло сина і чоловіка,яке знаходилося неопізнаним в одному зі шпиталів Потім ще три довгих місяці чекали результатів експертизи ДНК.Надії на те,що Владислав ще живий ,обірвалося,коли у січні 2024р.надійшло повідомлення,що 24 жовтня 2023р.солдат Владислав Ігорович Іванченко загинув під час виконання бойового завдання від прямого влучання ворожого снаряду у розташування взводного опорного пункту на позиціях оборони неподалік села Старомайорське Волноваського району Донецької області.
Батьки втратили єдиного сина,дружина залишилася без коханого чоловіка,синочок зростатиме без свого татка... Україна втратила одного з кращих своїх Синів,Захисника і Патріота,який ідею свободи свого народу поставив вище за особисті мрії, плани і своє життя...Назавжди 23 Слава Герою України