Шановний пане Президенте!
Просимо Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) лейтенанту, командиру Першої штурмової роти Спеціального підрозділу “Кракен” ГУР МОУ Левицькому Василю Володимировичу (позивний "БІЗНЕС"), який народився 05.01.1979р. в м. Феодосія, Автономна Республіка Крим.
Левицький Василь Володимирович був справжнім патріотом України. За часів Революції гідності був активним учасником Харківського та Київського Євромайданів, у 2014 році долучився до волонтерської діяльності, системно допомагав війську, а у 2018 році став на захист нашої держави та брав безпосередню участь в бойових діях в рамках АТО/ООС.
З 24.02.2022 року, маючи досвід військової служби та участі у бойових діях, Левицький Василь Володимирович долучився до лав добровольців-захисників Харкова, які згодом стали основою новоствореного Спецпідрозділу "КРАКЕН", щоб захищати та звільняти нашу землю від ворога на передовій, на східних кордонах нашої держави. У складі спецпідрозділу "КРАКЕН", спочатку у якості командира взводу, а пізніше як командир групи (роти), він здійснював планування, командування та брав безпосередню участь у багатьох бойових місіях, в тому числі по обороні Харкова, звільненню Харківської області під час Харківського контрнаступу, восени 2022 року, а також в бойових місіях на території Донецької та Луганської областей.
На рахунку штурмової групи під командуванням Левицького Василя Володимировича успішне виконання багатьох надзвичайно складних і ризикованих бойових місій.
Загинув Левицький Василь Володимирович 24 липня 2023 року, у віці 44 років, у бою, під час штурму ворожих позицій поблизу н.п. Кліщіївка Бахмутського району Донецької області.
Нагороджений пам’ятними та заохочувальними відзнаками і медалями Головного управління розвідки та Міністерства оборони України, а також орденом "За мужність" ІІІ ступеня.
Загибель мого тата є великою втратою не лише для родини, а й для всієї країни. Я дуже пишаюся відвагою і мужністю, які проявляв мій батько, неймовірною життєвою енергією, добротою і позитивом не зважаючи ні на що. Я прошу присвоїти Левицькому Василю Володимировичу звання Героя України (посмертно), адже мій тато - справжній Герой, який віддав своє життя за Єдність і Незалежність України і заслуговує на найвищу державну нагороду.