Шановний незламний народе України, пане Президент. Від імені дружини та великої родини Ткачук, прошу підтримати та надати звання Героя України(посмертно) Ткачук Івану Вікторовичу, 27.10.1981р.н.
Іван-один з шести дітей багатодітної родини.Нажаль, батько помер рано,йому довелось взяти на себе велику частку зобов'язань,бо був старшим з усіх братів. Присвятив більшу частину життя праці на землі. Побудував велику та щасливу родину,де народились троє дітей.
Війна застала їх в рідному селі Нестерянка Запорізької області,що фактично одразу була окупована.Виїхати не було можливості,тому він почав допомагати односельцям: привозив питну воду, лагодив понівечені будинки,ховав загиблих. За що був два рази в полоні у окупаційної влади,витримав знущання і тортури над ним та родиною.
Також,при штурмі с.Нестерянка 1 вересня 2022р. загинули чотири наших військовослужбовців. Окупанти не давали на обмін тіла,не дозволяли і поховати їх. Через три доби,не боячись витратити власне життя,Іван зміг поховати хлопців.
18 вересня 2022 р.було тяжко поранено племінницю,потрібно було вивозити її до міста Токмак,лише там могли надати допомогу. То і був той шанс на виїзд родини,але без нього. Вся сім'я зібралися,а Іван проводив їх та прощався,але дружина змогла вирвати та затягла його до авто,щоб виїхати всім разом. 22 довгих дні чекали на евакуацію в Токмаку,перебувавши в церкві,де і там не сидів без діла,а постійно допомагав.11 жовтня 2022 р. дивом вдалося виїхати до Запоріжжя,адже його шукали окупанти,за те,що молодший брат військовослужбовець.
6 лютого 2023 р. став до лав НГУ у складі 415 бригади Запорізька Січ. Приймав участь у штурмі Андріївки під Бахмутом.
Потім перейшов до лав ЗСУ в Третю штурмову бригаду. Отримав звання молодшого сержанта, був командиром відділення. Приймав участь в штурмі Авдіївки,пройшов пекло Коксохіму. Мав величезну відповідальність перед Батьківщиною та побратимами, один із перших ходив на поле бою забирати їх тіла.
Загинув на бойовому завданні 31.07.2024 р. с. Сергіївка Сватівського району. Побратими Івана виносили одразу,дві доби,щоб ми мали можливість поховати нашого Героя. Дякуємо безмежно їм.
Біль втрати неможливо описати, за наше життя він віддав своє, за мирне небо України та Незалежність нашої держави.
Слава Україні! Героям Слава!!! Слава полеглим захисникам та світла пам'ять.