Присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) Потомському Вячеславу Миколайовичу Автор (ініціатор): Литовченко Анна Миколаївна Дата оприлюднення: 5 вересня 2024

Шановний пане Президенте!
Просимо Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини, молодшому сержанту Потомському Вячеславу Миколайовичу, 01. 01.1980 р. н.
Потомський Вячеслав Миколайович загинув під час виконання бойового завдання в селі Синьківці Харковської області 24.07.2024 року, отримавши поранення несумісні із життям. Вячеслав добровільно пішов захищати цілісність кордону України в 2015 році. 29 березня 2016 року був нагороджений Почесною грамотою за вагомий внесок у справу забезпечення надійної охорони державного кордону України, сумлінне виконання службових обов’язків, старанність та ініціативу, самовідданість і високий професіоналізм.
22 лютого 2022 року, з першого дня повномасштабного вторгнення, він не вагаючись став на захист Київщини у складі 114 ОБР ТРО Збройних Сил України. У 2022 році був відзначений Подякою військової частини А 7299 за зразкову службу, сумлінне виконання службових обов’язків, високий патріотизм, вірність військовій присязі, жертовне служіння народові України та відсіч окупантам, які намагалися посягнути на суверенні території нашої незалежної держави. 13 березня 2023 року нагороджений відзнакою 133 окремого батальйону ТРО ЗСУ «Відвага і честь», 27 липня 2023 року – відзнакою командира 114 Окремої бригади територіальної оборони ЗСУ «Захистимо свій дім, захистимо Україну», 26 жовтня 2023 року отримав почесний нагрудний знак "Золотий хрест" від головнокомандувача Збройних сил України, 1 червня 2024 року присвоєно звання Молодший сержант у складі 30-ї окремої механізованої бригади, а 28 серпня 2024 року нагороджений медаллю «Хрест Свободи» (посмертно).
Починаючи з лютого 2022 року і до 24 липня 2024 року Герой відважно захищав населені пункти Київщини, Донецької області та Харківщини. Мав чітку життєву позицію, почуття власної гідності й обов'язку перед Батьківщиною, любив Україну і вважав своїм чоловічим обов’язком її захищати. Вячеслав виконав свій обов’язок як людини і громадянина, до останнього подиху боронив нашу Батьківщину, віддав своє безцінне життя за життя інших, свободу та незалежність України.
Герой був дуже життєрадісною, світлою, чесною та порядною людиною. Своїм близьким, друзям та побратимам, він запам’ятався щирим та добрим, тим, хто приносить радість та віру в майбутнє.
Найбільшою цінністю для нього була родина, заради якої він жив та захищав Україну. Був люблячим та уважним сином, чудовим чоловіком, найкращим батьком, надійним щитом для родини і бойових побратимів. Вячеславу назавжди 44 роки. В глибокій скорботі залишилися дружина Анна та сини-Денис-17 років, Артем-11 років, батько Микола та сестра Любов. Він віддав своє життя за наш з вами спокій, свободу та Україну.
За словами побратимів він був майстерним та мужнім воїном, користувався повагою та авторитетом, його оптимізм, енергія та завзятість заряджали та гартували колектив. Був щирим, відвертим, доброзичливим та надійним товаришем, завжди в усьому допомагав своїм побратимам.
Ми усі пишаємося Вячеславом, його мужністю та силою духу.
Просимо усіх небайдужих, від імені членів сім’ї, друзів, побратимів підтримати петицію та присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) молодшому сержанту Потомському Вячеславу Миколайовичу.
Він стояв на захисті нашої держави та свободи, віддавши найцінніше – своє життя – за нас із вами, за вільну Україну та мир, світле майбутнє українців.
Низький уклін, вічна пам’ять та шана Герою!
Слава Україні!