№22/233538-еп
Присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю ЗСУ старшому сержанту Шеренговському Валентину Станіславовичу (27.02.1980) позивний «БАТЯ» - стрілець 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 6 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону, ВОС-100915А, в/ч А0409
Автор (ініціатор): Шеренговська Яна Валентинівна
Дата оприлюднення: 06 вересня 2024
Шановний пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму батьку, хороброму воїну, побратиму та чоловіку, який зробив неабиякий внесок для підтримання територіальної цілісності нашої держави, збереження нашої свободи та виховання патріотизму, національної свідомості та людяності – на посаді в/о директора БПБЛ (Бердичівського професійного будівельного ліцею).
Валентин народився у Бердичеві 27 лютого 1980 року. З дитинства мріяв стати будівельником, тому профільну освіту здобував у Бердичівському професійному будівельному ліцеї та Немирівському будівельному технікумі. Згодом з відзнакою закінчив Львівський державний аграрний університет.
Отримавши професію, повернувся до Бердичева, де працював у стінах рідного БПБЛ. Тут пройшов шлях від майстра до виконуючого обов’язки директора. Студенти, колеги та рідні згадують Валентина Станіславовича з любов`ю та повагою. Він зробив неабиякий внесок у виховання учнів, був для них не просто вчителем, а другом, який завжди підтримає, та допоможе ділом.
Валентин був зразковим сім`янином, більше всього любив свою родину. Опікувався пристарілими батьками, виховував та робив усе для своїх донечок та дружини.
Після 24 лютого він не вагаючись змінив мирну професію на військову форму і добровільно прийшов у військкомат. Чорнобиль, зачистка Ізюму - де він отримав важку контузію, Кордюмівка, Зайцево, переформатування під Миколаєвом, визволення Херсону і Бахмут - де, 13 лютого 2023 року загинув поблизу населеного пункту Красна гора на Донеччині, захищаючи волю та незалежність України. В своєму останньому бою Шеренговський Валентин Станіславович виніс та евакуював побратима, і попри все до останнього стояв на позиції.
Валентин Станіславович – назавжди залишиться взірцем мужності, стійкості та патріотизму. Мій батько, заслуговує на цю нагороду, заслуговує на те, щоб про його подвиги почули та говорили. Він віддав найцінніше – своє життя.
Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму батьку, хороброму воїну, побратиму та чоловіку, який зробив неабиякий внесок для підтримання територіальної цілісності нашої держави, збереження нашої свободи та виховання патріотизму, національної свідомості та людяності – на посаді в/о директора БПБЛ (Бердичівського професійного будівельного ліцею).
Валентин народився у Бердичеві 27 лютого 1980 року. З дитинства мріяв стати будівельником, тому профільну освіту здобував у Бердичівському професійному будівельному ліцеї та Немирівському будівельному технікумі. Згодом з відзнакою закінчив Львівський державний аграрний університет.
Отримавши професію, повернувся до Бердичева, де працював у стінах рідного БПБЛ. Тут пройшов шлях від майстра до виконуючого обов’язки директора. Студенти, колеги та рідні згадують Валентина Станіславовича з любов`ю та повагою. Він зробив неабиякий внесок у виховання учнів, був для них не просто вчителем, а другом, який завжди підтримає, та допоможе ділом.
Валентин був зразковим сім`янином, більше всього любив свою родину. Опікувався пристарілими батьками, виховував та робив усе для своїх донечок та дружини.
Після 24 лютого він не вагаючись змінив мирну професію на військову форму і добровільно прийшов у військкомат. Чорнобиль, зачистка Ізюму - де він отримав важку контузію, Кордюмівка, Зайцево, переформатування під Миколаєвом, визволення Херсону і Бахмут - де, 13 лютого 2023 року загинув поблизу населеного пункту Красна гора на Донеччині, захищаючи волю та незалежність України. В своєму останньому бою Шеренговський Валентин Станіславович виніс та евакуював побратима, і попри все до останнього стояв на позиції.
Валентин Станіславович – назавжди залишиться взірцем мужності, стійкості та патріотизму. Мій батько, заслуговує на цю нагороду, заслуговує на те, щоб про його подвиги почули та говорили. Він віддав найцінніше – своє життя.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Нагорний Вячеслав Олександрович
23 листопада 2024
2.
Грінфельд Анастасія Володимирівна
23 листопада 2024
3.
Данько Євгенія Олександрівна
23 листопада 2024
4.
Вакулюк Вікторія Олександрівна
23 листопада 2024
5.
Петренко Марина Олександрівна
23 листопада 2024
6.
Кіктенко Анастасія Олександрівна
23 листопада 2024
7.
Войтіховська Марія Андріївна
23 листопада 2024
8.
Рибалка Катерина Русланівна
23 листопада 2024
9.
Михалевич Олена Миколаївна
23 листопада 2024
10.
Заєць Олена Вікторівна
23 листопада 2024
11.
Іванова Ганна Володимирівна
23 листопада 2024
12.
Яцканич Анна Василівна
23 листопада 2024
13.
Марчук Наталія Вікторівна
23 листопада 2024
14.
Лепеха Тетяна Василівна
23 листопада 2024
15.
Совенко Катерина Володимирівна
23 листопада 2024
16.
Наумчук Ольга Андріївна
23 листопада 2024
17.
Похвалітова Валентина Миколаївна
22 листопада 2024
18.
Харченко Мирослава Степанівна
22 листопада 2024
19.
Восінська Валентина Григорівна
22 листопада 2024
20.
Величканич Вікторія Вікторівна
22 листопада 2024
21.
Донік Наталія Іванівна
22 листопада 2024
22.
Лавренчук Тетяна В'ячеславівна
22 листопада 2024
23.
Мигель Інна Володимирівна
22 листопада 2024
24.
Закордонець Анна Юріївна
22 листопада 2024
25.
Болжеларська Катерина Володимирівна
22 листопада 2024
26.
Гончар Тетяна Віталіївна
22 листопада 2024
27.
Гуцуляк Ліліана Євгенівна
22 листопада 2024
28.
Шатунова Юлія Анатоліївна
22 листопада 2024
29.
Ткаченко Леся Михайлівна
22 листопада 2024
30.
Шинкарьова Оксана Миколаївна
22 листопада 2024
20965
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 14 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.