Присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України - головному сержанту командиру танка екіпажа танкового взводу танкової роти, молодшому сержанту 81 ОАеМБр - ЯРОШЕНКО АРТЕМУ СЕРГІЙОВИЧУ.

Шановний Пане Президенте!
Прошу розглянути петицію про присвоєння почесного звання «Герой України»(посмертно) головному сержанту командиру танка екіпажа танкового взводу танкової роти, молодшому сержанту 81 ОАеМБр - ЯРОШЕНКО АРТЕМУ СЕРГІЙОВИЧУ (28.09.1993 р.н.)

Артем Ярошенко народився в с. Новоселівка Нововодолазького р-ну. Харківської обл.
В цивільному житті займався ковальною справою і ремонтом мотоциклів.
З початком війни добровільно пішов в військомат. Тоді його не забрали, проте Артем не склав руки, а вирішив допомагати волонтерством. Збирав запити на ліки, засоби гігієни, їжу, пізніше на бронеплити та інші необхідні речі для військових і цивільних, їздив до іншої області закуповував і розвозив по адресам. Так минули три з половиною місяці. Весь цей час Артем неодноразово ходив до військомата і ось, нарешті дочекавшись черги, 29 червня виїхав на навчання.
Пройшовши навчання 28.08.22 стає на посаду водій. Будучи вже водієм, Артем все ж хотів зробити більше користі і допомогати на лінії фронту, визволяти наші землі від ворога і захищати Батьківщину. 08.01.23 за власним бажання перевівся до танкової роти на посаду навідник. А вже 07.03.23 стає головним сержантом командиром танку.

Артем Ярошенко загинув 10.06.2023р. під час проведення наступально-штурмових дій в районі бойових дій біля н.п. Білогорівка, Северолонецького району, Луганької області, де разом з екіпажем потрапили під артилерійський вогонь російсько-окупаційних військ. В результаті вогневого контакту з підрозділами російської федерації внаслідок попадання протитанкової керованої ракети у танк весь екіпаж загинув.

Артем відважно виконав свій обов'язок громадянина України.
До останього подиху був вірним своїм побратимам та державі. Він був відважним, працьовитим та сміливим. Завжди прагнув справедливості.

В памʼяті назавжди залишиться його сміх, підбадьорливі слова, наповнені добром очі та його незламний дух.

Побратими відгукуються про нього як надійного та вірного товариша завжди готового прийти на допомогу, майстерного, працьовитого та мужнього воїна, його енергія та завзятість заряджали та гуртували колектив. Пишаємося його стійкістю, незламністю, силою духу, громадською позицією та патріотизмом.

Вдома на нього чекали наречена, батьки, брати, друзі та знайомі. Батьки пишаються своїм Сином, брати пишаються своїм братом, племінники пишаються своїм дядьком, я, наречена, дуже пишаються коханим, він незважаючи ні на що, пішов боротись за кожного з нас і за перемогу.

Він віддав найдорожче, що може бути, своє ЖИТТЯ, за наш з Вами спокій, за мир та вільну Україну, маючи ще стільки планів та нездійсненних мрій.

Артему тепер завжди буде 29 років. Для всіх нас, рідних, він завжди залишатиметься Героєм, який заслуговує на найвищу нагороду — Герой України.

Усі близькі Артема пишаються, вклоняються йому кожен день, вдячні за відвагу і мужність, яку він проявляв кожен день. Ми не маємо права забувати.

Просимо присвоїти Ярошенко Артему Сергійовичу, 28.09.1993 року народження найвище почесне звання Держави Герой України (посмертно).

Уклін та шана Герою! Уклін та шана всім Героям на щиті! Вічна пам'ять! Слава Україні!