Шановний пане Президенте! Прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) Хороброму, Вірному та Незламному Захиснику нашої Батьківщини, моєму чоловіку, військовослужбовцю ЗСУ, Столяренку Олександру Дмитровичу, 21.12.1976 року народження. Столяренко Олександр, старший механік-водій 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини А4712, під час виконання бойового завдання у зв'язку з виконанням конституційного обов'язку щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, в результаті ворожих обстрілів з міномета калібром 120 мм та реактивної системи залпового вогню "Град" в районі населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області, 17 лютого 2024 року отримав поранення несумісні з життям: множинні уламкові поранення тулуба та кінцівок з ушкодженням внутрішніх органів, що підтверджується висновком судово-медичного експерта комунальної установи "Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи". Мобілізований до лав ЗСУ в червні 2022 року. Мій чоловік- надзвичайно світла людина, сильний та відважний, надійний друг, вірний побратим, люблячий чоловік та батько. Дві маленькі дівчинки, дочки, залишились без батька, надійної опори та "кам'яної стіни" в житті. Дуже пишаємося його патріотизмом, витримкою та силою духу. Завжди мріяв бачити Україну вільною, мирною та процвітаючою. Він віддів за свою мрію найцінніше - своє життя. Вічна пам'ять та слава Герою. Столяренко Олександ Дмитрович заслуговує на визнання та присоєння звання Героя України (посмертно). Слава Україні!