Ігор Дубик,1963 року народження, офіцер 109 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ - боронив Маріуполь з початку збройної агресії рф, з 2014 року.Ігор був одним із засновників ГО "Маріупольська Дружина", з метою об'єднання всіх патріотично налаштованих сил Маріуполя та маріупольців. Головою ГО "Патріот", спортсмен, бізнесмен, батько. Його було вибрано головою спілки ветеранів від Донецької області при Міністерстві ветеранів України.У складі "Азову" брав участь у звільненні Маріуполя, брав участь у Широкинській операції 2014 року. З початку повномасштабного вторгнення Ігор Дубик вступив до місцевої територіальної оборони (Маріупольське ТРО) та обороняв Маріуполь. Військовий з важкими пораненнями опинився в госпіталі на території заводу «Азовсталь».У травні 2022 році потрапив у полон під час захисту міста Маріуполь з комбінату "Азовсталь". Пережив полон, тортури, але ще не зовсім відновившись повернувся до захисту України, до свого 109 ого ТРО, йому було вже 60 років, але він сказав що не може залишити побратимів.
Ігор Дубик народився і прожив все життя в Маріуполі.Займався бізнесом, батько двох дітей, мав онуків та щасливу, забезпечену родину.
Але під час виконання одного з бойових завдань в районі населеного пункту Нью-Йорк на Донеччині Ігор Дубик загинув 11 жовтня 2023 року. Тіло оборонця вдалося повернути рідним лише зараз… У Гарнізонному храмові Львова, 23 серпня 2024 року, попрощалися з 60-річним військовим з Маріуполя Ігорем Дубиком. Захисника поховали на Марсовому полі.
Пане Президенте, від імені усієї сімʼї, близьких друзів та побратимів Ігоря, просимо Вас підписати цю петицію про присвоєння звання «Героя України (посмертно)». Це найменше що ми можемо зробити для вшанування памʼяті справжнього ГЕРОЯ за відданість Державі, бо він віддав найцінніше, життя.