Присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) загиблим воїнам Бузкового парку та Херсонського ліцею Херсонської обласної ради.

Сімʼї загиблих Захисників, 124 Обр. 194 Об. ТрО Херсоноської області, звертаємося до президента України
В.О. Зеленського з петицією про відзначення найвищою нагородою «Герой України», всіх полеглих Героїв Бузкового парку міста Херсон та Херсонського ліцею Херсонської обласної ради.

01 березня 2022 року, бійці 124 Окремої бригади 194 Окремого батальйону ТрО Херсонської області майже голіруч, без форми, відповідної амуніції та захисного спорядження, лише з автоматами, кількома гранатами та 2-ма РПГ «муха» на кожну роту, вийшли захищати рідну землю від навали російських окупантів.
Це незвичайна історія оборони міста Херсон, боротьби за південь України, це надзвичайно патріотичний подвиг, жертовність та жага цілого батальйону, з якого жоден, не знехтував своїм обовʼязком та принципам, не сховався вдома та не здався в полон. Це був бій дійсно за життя - на смерть! Надзвичайно трагічний та Героїчний бій, котрий увійшов в нашу історію на рівні з історією Героїв Крут!
Кожен Херсонець, кожен житель нашої області та мільйони людей по всій Україні знають про наших Героїв, про той трагічний та відважний бій. Бій, після якого, загиблих хлопців у цивільному з синьо-жовтими повʼязками «ТрО» на руках, звичайні Херсонці,в окупації, буквально по шматочкам збирали з поля бою для того, щоб поховати. Наші хлопці тоді показали містянам, що в місті були ті, хто готовий їх захищати, вони єдині не кинули місто напризволяще, людей ця історія ще більше зʼєднала до спротиву окупантам! Памʼятають, шанують, присвячують їм пісні та вірші. Встановлюють памʼятні знаки та піклуються про місця загибелі.

Історія Бузкового парку дуже гучною та обурюючою суспільство стала тоді, коли дізнались, що цих бійців їх військова частина не визнавала за своїх військовослужбовців.
Сімʼям загиблих довелось два роки добиватися відновлення відповідних документів від військової частини, і нарешті, спільно з зусиллями багатьох небайдужих людей, депутатів, волонтерів, адвоката та Херсонської обласної військової адміністрації, за участю розпоряджень президента та Міноборони нам це вдалося досягти, а ті хто вижив - ще продовжують свою, нажаль, боротьбу!

На річницю визволення міста Херсона від окупації російських військ, по клопотанню від Херсонської обласної військової адміністрації, за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Українському народові Указом Президента України 747/2023
18-ро бійців нагороджено орденом "За мужність" ІІІ ступеня. Нажаль за людським фактором, одного нашого Героя пропустили, не нагородили, що дуже вплинуло на негативне сприйняття щодо серйозності,відповідальних за це органів.
Таким чином наші горе-Герої, з цією нагородою «За Мужність» ІІІ ступеня, стали на ряду з нерівнозначними по досягненням людьми до подвигу Героїв Бузкового парку та Херсонського обласного ліцею.
Ми ні в якому разі не принижуємо значимість цих нагород і людей, які їх отримали та отримують, ми хочемо визначити саме ГЕРОЙСЬКИЙ ВЧИНОК кожного бійця Бузкового парку та ліцею, що таким подвигом відрізняється від тих, хто відзначений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Дехто з наших Захисників не мав навіть військової підготовки, дехто навпаки - мав за плечима бойовий досвід з минулих років служби на сході України, дехто з них, навіть рідних не попередив про своє рішення і тихенько пішов захищати… Вони мали одну спільну мету, поклик та відповідальність за нас, за Україну.
Тому навіть майже голіруч, без сумніву йшли в бій, проти озброєного до зубів ворога на танках та БТРах.
Скажіть відверто, чи не гідні ці люди справжньої нагороди Героя України?
Гідні! Заслужили! Таким подвигам має бути відповідна відзнака, тому ми - сімʼї загиблих Захисників, Героїв Бузкового парку та Херсонського обласного ліцею, просимо не оминати справжні подвиги Героїв почесною нагородою «Герой України», а присвоїти таке звання та нагородити 19 військовослужбовців:

ВДОВИЧЕНКА Володимира Васильовича (посмертно) — старшого солдата

ВОРОНЦОВА Тараса Олександровича (посмертно) — солдата

ГОНЧАРА Миколу Анатолійовича (посмертно) — солдата

ГРОЗИНСЬКОГО Віталія Володимировича (посмертно) — солдата

ДАНІЛОВА Дениса Павловича (посмертно) — молодшого сержанта

ДАНЧЕНКА Івана Павловича (посмертно) — молодшого сержанта

ДАНЧУКА Сергія Романовича (посмертно) — солдата

ЛИСЕНКА Івана Миколайовича (посмертно) — солдата

МАКАРСЬКОГО Олега Михайловича (посмертно) - капітана

НЕПОМНЯЩОГО Олександра Миколайовича (посмертно) — сержанта

ОСІННЬОГО Володимира Леонідовича (посмертно) — солдата

ПАНЧУКА Петра Васильовича (посмертно) — молодшого сержанта

ПОЛОВ’ЮКА Юрія Валентиновича (посмертно) — солдата

РОНСЬКОГО Олексія Михайловича (посмертно) — старшого солдата

САВЕЛЬЄВА Олександра Миколайовича (посмертно) — старшого солдата

СЛИВКІНА Миколу Михайловича (посмертно) — старшого сержанта

ХАНДУСЕНКА Сергія Сергійовича (посмертно) — старшого сержанта

ШОРНИКА Олега Станіславовича (посмертно) - солдата

ЩОГОЛЄВА Андрія Володимировича (посмертно) - сержанта

Наші Херсонські Герої Бузкового парку та Херсонського обласного ліцею - це символ Героїзму, Геройського вчинку, символ незламності та справжнього патріотизму!