№22/232738-еп

Присвоєння звання Героя України (посмертно) солдату на імʼя Романок Іван Романович

Автор (ініціатор): Філімончук Богдана Володимирівна
Дата оприлюднення: 22 серпня 2024
Шановний пане Президенте!
Звертаюся до Вас з проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) Романку Івану Романовичу, який загинув 24.04.2024 поблизу населеного пункту Андріївка Донецької області, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України.

Романок Іван Романович народився 12.08.2002 в місті Бровари. До війни він навчався в Національній академії внутрішніх справ. З перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну він пішов на фронт, щоб захищати свою Батьківщину.


З початку повномасштабного вторгнення, Іван, студент столичної академії внутрішніх справ, одразу приєднався до лав Броварського підрозділу ТрО у складі якого приймав участь в обороні Київщини.

Опісля ТРО Іван перевівся у 2мб 3ОШБр, 06.03.2023 з 16 березня того ж року вже виходив на бойові виходи на Бахмутському напрямку. З травня по вересень приймав безпосередню участь в штурмових та оборонних діях в напрямку Кліщіївки-Андріївки.
де нищив ворога, відбивав та ходив у штурми. У свої 20 років був одним із наймолодших командиром групи (фаєртіму) , разом з якою,звільняв Андріївку Донецької області, за що має нагороду «Залізний хрест».

14 вересня заходив в нп.Андріївка, де через 2 дні орки пішли в штурм кількістю взводу, який вони, власне, відбили.

За кілька місяців до загибелі, Іван перевівся до 93 ОМБр «Холодний Яр», в якій планував працювати на користь Української Нації на посаді головного сержанта роти та готувати особовий склад.

Іван завжди піклувався про своїх побратимів, підлеглих та ніколи не забував про свою сімʼю

Ось деякі його слова:

Що б я не казав стосовно наших варіантів кінця війни, я вірний присязі та своїй нації, а не … (байдужим українцям) і … (нечесній владі), я вірний справжнім українцям, які зі мною сидять в окопі, воюють в артилерії чи на дронах, займаються волонтерством, розвідкою та спецопераціями, військовою промисловістю та економікою, всім тим, хто приймає участь. І який б варіант не був, я буду зі своїми людьми до талого, що б зі мною не сталося.


Зважаючи на вищесказане, прошу Вас присвоїти Романку Івану Романовичу звання Героя України (посмертно).
Вірю, що його подвиг не буде забутий, і він назавжди залишиться в пам'яті українського народу як справжній герой.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Станіславчук Марина Леонідівна
22 листопада 2024
2.
Киця Олена Володимирівна
22 листопада 2024
3.
Маліцький Іван Валерійович
22 листопада 2024
4.
Павленко Людмила Віталіївна
22 листопада 2024
5.
Матеюк Людмила Степанівна
22 листопада 2024
6.
Завертана Тетяна Володимирівна
22 листопада 2024
7.
Сапата Марія Романівна
22 листопада 2024
8.
Черній Наталія Володимирівна
22 листопада 2024
9.
Тимків Марія Максимівна
22 листопада 2024
10.
Легкобит Яна Андріївна
22 листопада 2024
11.
Михайлова Інна Олександрівна
22 листопада 2024
12.
Тритяченко Інна Олександрівна
22 листопада 2024
13.
Кудас Олександра Олександрівна
22 листопада 2024
14.
Заночкина Уляна Денисівна
22 листопада 2024
15.
Столярова Людмила Іванівна
22 листопада 2024
16.
Шитікова Валентина Миколаївна
22 листопада 2024
17.
Лайкс Наталія Костянтинівна
22 листопада 2024
18.
Богомолова Інна Володимирівна
22 листопада 2024
19.
Шмакова Оксана Володимирівна
22 листопада 2024
20.
Посту Любов Вікторівна
22 листопада 2024
21.
Мельник Христина Юріївна
22 листопада 2024
22.
Маруняк Андріяна Ігорівна
22 листопада 2024
23.
Чепак Ольга Семенівна
22 листопада 2024
24.
Гнилиця Тетяна Степанівна
22 листопада 2024
25.
Добровольська Юлія Станіславівна
22 листопада 2024
26.
Блажко Тетяна Анатоліївна
22 листопада 2024
27.
Пронченкова Любов Андріївна
22 листопада 2024
28.
Шевченко Наталя Василівна
22 листопада 2024
29.
Королькова Оксана Анатоліївна
22 листопада 2024
30.
Каличак Ольга Андріївна
22 листопада 2024
9350
голосів з 25000
необхідних
Не підтримано
Збір підписів завершено