Пане Президенте!
Я Гомон Дарʼя Вікторівна, сестра полеглого воїна, солдата, Кіктенко Євгена Івановича, танкіста 3-го танкового взводу 2-ї танкової роти окремої механізованої бригади імені Кошового отамана Івана Сірка, звертаюсь до Вас з проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму братові.
Мій брат народився 5 грудня 1997 року, у місті Змієві.
Навчався у Зміївському ліцеї №1
У мирному житті він був баристою, але вирішив змінити свою долю. Два роки тому Євген був призваний до лав Збройних Сил України.
Він був танкістом і мав дві ротації в зону проведення Операції обʼєднаних сил. Його підрозділ перебував далеко від лінії розмежування, але на той час українська сторона дотримувалась так званого режиму тиші.
Але танкісти постійно вдосконалювали свої навички на полігонах у Донецькій та Луганській областях.
24 лютого 2022 року застало Євгена і його побратимів за місцем проходження служби в складі 3-го танкового взводу 2- ї танкової роти окремої механізованої бригади імені Кошового отамана Івана Сірка
Під час звільнення Харківщини зазнав двічі бойових травм, оскільки, відступаючи ворог щедро мінував шляхи можливого відходу. Обидва рази машина витримувала, але бійці отримували контузії.
Загинув Євген Кіктенко біля населеного пункту Петропавлівка Купʼянського району, під час виконання бойового завдання, отримавши поранення несумісне з життям.
У Євгена залишилась його любляча родина, рідна сестра і троє його найулюбленіших премінників яких він виховував і з якими він виріс.
Євген загинув Героєм, звільняючи рідню землю від ворога!